Характеристика і образ Скотинина в комедії Фонвізіна Недоук твір

Твір про Тараса Скотинина

Комедія «наталка полтавка» була написана в кращих традиціях класицизму з чітким поділом героїв на позитивних і негативних персонажів. Ця п’єса показує нам такі проблеми як неосвіченість і погане виховання на прикладі Митрофанушки, а так само проблеми кріпосницького права, в особі Простакової і Скотинина.

Тарас Скотинин – один з другорядних героїв комедії, брат Простакової. Прізвище цього дворянина говорить сама за себе. Тарас займатися розведенням свиней і живить до них особливі почуття. Він вважає, що свині це єдині істоти, з якими приємно проводити час. Скотинин надає їм найкращі умови і мріє скупити всіх у світі свиней на посаг Софії.

Скотинин не освічена людина, і як свої батьки, вважає читання марною тратою часу. Своєю неосвіченістю він пишатися і гордо говорить про те, що ніколи не думає і жодного разу не тримав у руках книжку. Якщо подивитися на його мову, то ми побачимо, що він складається з «сільської» лексики і просторіччь.

Тарас дуже жорстоко поводиться зі своїми кріпаками. Він може побити, покарати, обдерти до нитки, коли йому це заманеться. Скотинин боязкий і тому ніколи не піде скаржитися на своїх сусідів, які крадуть у нього, а краще відіграється на слугах.

Жадібність – одна з найголовніших риса характеру Скотинина. Він вирішує одружитися на Софії тільки з-за її багатого спадщини. Зовні, за його словами, вона йому не подобається. Так само у Тараса не складаються стосунки з сестрою та племінником, тому що Простакова відмовляється видавати Софію за нього. Він вирішує піти безпосередньо до Стародуму і попросити у нього руку і серце племінниці. Стародум відмовляє йому, а Тарас щиро не розуміє, чому так. З-за своєї самовпевненості він думає, що буде найкращим варіантом для Софії і їй дуже пощастить, якщо він на ній одружитися.

Дивіться також:  Характеристика і образ Правдіна в комедії Недоук

Фонвізін Д. І. на прикладі Скотинина хотів показати типового дворянина 18 століття. Цинічні, не чесні, жорстокі й підлі такі дворяни були в цьому столітті. В кінці п’єси всіх їх чекає покарання за жахливе ставлення до кріпаків. Це гідний кінець твору, адже такі люди не можуть заслуговувати на повагу.