Індикативний показник – це… Цілі, завдання та індикативні показники діяльності

Що означає слово “індикативний”? Про його значення нескладно здогадатися, якщо звернути увагу на корінь слова. Індикатор – сигнал, показник. Отже, індикативний – це сигнальний, заснований, спирається на які-небудь конкретні дані. У цьому ключі ми розберемо визначення індикативного показника, його місце серед схожих явищ. Розглянемо приклади, а також принципи індикативного планування. Це індикативні показники в охороні здоров’я, торгівлі та освіті.

Що таке показники?

Основа розробки прогнозних, планових, програмних документів – це саме показники, що пропонують можливість всебічно описати економічні, соціальні явища і процеси, сформувати, продемонструвати і обґрунтувати завдання на який-небудь період.

Індикативний показник. Що це таке? Показник взагалі – будь-який якісно-кількісне уявлення, від соціально-економічного процесу до конкретного об’єкта. Якісна сторона тут буде відображати сутність і належність за часом і місцем, а кількісна – надавати кількісну визначеність.

Якщо показник виступає основним мірилом у плануванні, то він вже називається критерієм. Тут виділяються кілька різновидів. Так, основні індикативні показники можуть виступати критеріями оптимальності, ефективності та ін.

Важливі вимоги до показників

При розробці прогнозної й планової документації фахівцями, звичайно, використовується не окремо взятий показник, а цілий комплекс, які є взаємодоповнюючими і взаємопов’язаними. При формуванні такої системи необхідно пред’являти до індикативними показниками (в охороні здоров’я, освіті, соціальному, економічному розвитку тощо) ряд вимог:

  • Показник повинен розкривати сутність, зміст об’єкта.
  • Комплексно відображати особливості об’єкта з позицій як його речового, так і вартісного стану.
  • Відповідати завданням і цілям економічного і соціального розвитку.
  • Орієнтувати на більш ефективне та повне використання ресурсів, підвищення якості роботи та ін.
  • Мати як методологічне єдність, так і порівнянність з показниками статистики та обліку.
  • Володіти здатністю до агрегації і дезагрегації.
  • Бути гнучким і адаптивним.

Класифікація показників

Залежно від напряму та змісту використання весь комплекс показників, застосовуваних у плануванні й прогнозуванні, можна розділити на наступні категорії:

  • Довідкові та індикативні.
  • Якісні і кількісні.
  • Вартісні і натуральні.
  • Відносні і абсолютні.
  • Розрахункові і затверджуються.
  • Індивідуальні та синтетичні.

Кожна з представлених груп потребує окремому поданні.

Індикативні та довідкові

Індикативний показник – це показник, що виступає в якості індикатора (іншими словами, основного параметра), що характеризує різні економічні і соціальні явища. Це головна трактування.

Дивіться також:  Редуценты: приклади, роль у природі. Продуценти, консументы, редуценты

Індикативний показник – це базова інформація для формування індикативних програм і планів. Вони носять тільки рекомендаційний характер.

Індикативний показник – це показник, який характеризує динаміку, ефективність, стан фінансів, структуру економіки.

Довідкові (або інформаційні) – це показники, що мають аналітичний характер. Наприклад, на 1000 чоловік, на душу населення та ін

Натуральні і вартісні

В економіці натуральні показники становлять матеріальну сторону виробництва, якість і споживчі властивості послуги. Вимірюються в натуральних показниках – в штуках, тоннах, метрах тощо

Зважаючи типового різноманітності продукції, яка має однакове значення, застосовують умовно-натуральні показники. Їх встановлюють приведенням різноманіття до єдиного, загального вимірника через перевідні коефіцієнти. Наприклад, типи палива тут представляються шляхом висловлення теплотворності кожній з категорій.

Вартісні показники – це загальні результати виробництва у грошовому обчисленні. Вони необхідні для визначення прибутковості та збитковості підприємства, амортизації основних засобів. Забезпечують зв’язку всіх прогнозів, програм, допомагають встановити найважливіші галузеві, територіальні, міжгалузеві та зовнішньоекономічні пропорції.

Кількісні та якісні

Кількісні показники, отже, будуть характеризувати кількісні результати виробництва, розвитку якої-небудь галузі. Їх поділяють на мережеві і об’ємні.

Якісні показники характеризують якісну сторону будь-якого економічного явища, виробничого процесу. Вони дозволяють оцінити корисність виробів, якість продукції. Поділяються на економічні та техніко-економічні.

Абсолютні і відносні

Дана група показників відрізняється характером їх подання. Абсолютні виражають кількісну характеристику об’єкта. Це обсяг послуг або виробництва, кількість учнів, кількість установ охорони здоров’я та ін. Для таких показників характерно як вартісне, так і натуральне подання об’єкта.

Відносна ж категорія буде представляти об’єкт лише у відносних величинах. Це відсотки від загальної маси, питома вага тощо

Затверджувані і розрахункові

Затверджені показники завжди складаються вищестоящими органами, після чого доводяться до нижчестоящих. Вони адресні, носять обов’язковий характер. Це вартість соціально значимої продукції, державного замовлення, показники місцевого або обласного бюджету та ін.

Розрахункові показники більш характерні для подання додаткової характеристики об’єкта. Їх характер – допоміжний. Найчастіше розраховуються для підтвердження затверджуваних.

Синтетичні та індивідуальні

Поділ проходить в залежності від рівня охоплення економічних процесів. Відповідно, виділяються синтетичні, інтегральні і приватні, індивідуальні показники.

Дивіться також:  Загадкові Тритон і Нереїда - супутники планети Нептун

Синтетичні тут будуть відображати складні явища. Виступають результатом взаємодії наукових, економічних, технічних чинників, узагальнюють результати розподілу, або виробництва. Це національний дохід, валовий суспільний продукт, валовий національний продукт та ін.

Індивідуальні показники будуть відображати конкретні соціальні або економічні явища.

Індикативне планування

Індикативний показник – це основа індикативного планування. Відповідно, це один з методів економічного планування, який побудований на системі індикаторів.

Більш всього він характерний для ринкової економіки. Такі індуктивні плани тут розробляє держава; вони носять, як правило, лише рекомендаційний характер. Фіксують тільки загальні підсумки діяльності держави, якихось галузей чи суб’єктів економіки. Таке планування в першу чергу передбачає використання системи показників-індикаторів, здатних повно представити характеристику об’єкта.

Складання індикативних планів – це використання тих макроекономічних показників, які мають велике значення для прогресивного розвитку економіки.

  • Рівень безробіття.
  • Інфляція.
  • Обсяг заробітної плати.
  • Дефіцит бюджету.
  • Загальний обсяг інвестицій у країні.
  • Процентні ставки ЦБ тощо

Індикативне планування характерне для економіки Франції періоду дирижизму, а також Росії, Японії, Німеччини на минулих етапах розвитку цих держав. У сучасному світі до нього звертаються рідко. Пов’язано це з підвищенням стійкості ключових ринкових механізмів, посиленням позицій приватного бізнесу.

В даний час більш актуальні відгалуження індикативного планування. Зокрема, це цільові стратегічні програми, а також прогнози стратегічного розвитку окремих ринків.

Різновиди планування

Індикативне планування представляється двома категоріями:

  • Макроекономічний рівень. Тут передбачається складання планів розвитку економіки на вищих рівнях – федеральному і регіональному. Також сюди відносять рівні міжрегіональних і міжгалузевих корпорацій.
  • Мікроекономічний рівень. До категорії відноситься складання економічних планів для окремих організацій та підприємств.

Існує також розведення по термінах:

  • Середньострокові індикативні плани. Складаються на 1-5 років.
  • Довгострокові індикативні плани. Складаються на термін від 5 до 10, а часом і до 15 років.

В торгівлі

А тепер звернемося до конкретних прикладів індикативних показників у сфері торгівлі. Візьмемо за основу наглядову діяльність з державного контролю у сфері роздрібного продажу спиртовмісної та алкогольної продукції. Тут виділяється наступне:

  • Рівень недоотриманих коштів у бюджет населеного пункту/області/республіки з-за сплати підприємцями акцизів.
  • Ефективність контрольної діяльності та нагляду.
  • Сума грошових коштів, отриманих скарбницею населеного пункту/області/республіки від сплати акцизів.
  • Кількість вилученої в легальній роздробі нелегальної алкогольної продукції.
  • Кількість суб’єктів, що допустили порушення.
  • Кількість проведених планових перевірок.
  • Кількість позапланових заходів тощо
Дивіться також:  Вогонь — це життя, а не руйнування

В освіті

Тепер приклади індикативних показників в освіті, візьмемо за базу шкільне навчання:

  • Частка школярів, які освоюють програми з поглибленим вивченням окремих предметів.
  • Частка студентів, які обрали предмети з поглибленим вивченням для здачі державного підсумкового іспиту.
  • Частка учнів, які отримали відмінні бали з предметів за вибором ЄДІ.
  • Частка учнів, які стали учасниками Всеукраїнських олімпіад, прикінцевих шкільних олімпіад з окремих предметів.

В охороні здоров’я

Розберемо на прикладі 19 індикативних показників в охороні здоров’я:

  1. Частка осіб з запаленням легенів, пролікованих в стаціонарі.
  2. Частка виїздів бригад швидкої допомоги на місця ДТП зі строком прибуття до 20 хвилин.
  3. Частка осіб із захворюваннями підшлункової залози та печінки, що проходять лікування в стаціонарі.
  4. Імунізація населення від гепатиту В.
  5. Частка пацієнтів з ВІЛ, охоплених хімічної профілактикою туберкульозу.
  6. Частка пацієнтів, що отримали ефективну хіміотерапію при лікуванні онкології.
  7. Частка важкого обладнання, яке використовується у двозмінному і цілодобовому режимі медичної допомоги.
  8. Частка померлих у працездатному віці хворих.
  9. Частка онкологічних захворювань, виявлених на ранній стадії.
  10. Частка постраждалих при ДТП, було доставлено в медичні центри 1-го і 2-го рівня.
  11. Відсоток населення, вакцинованого від пневмококової інфекції.
  12. Відсоток населення, вакцинованого проти грипу.
  13. Частка хворих з гострим коронарним синдромом, померлих у перші добу.
  14. Частка хворих з ішемічним інсультом, яким виконаний системний тромболізис.
  15. Частка пацієнтів, госпіталізованих з гострим порушенням мозкового кровообігу в перші 4,5 години від розвитку патології.
  16. Частка осіб на диспансерному спостереженні на одному терапевтичному ділянці.
  17. Частка викликів швидкої з приводу гіпертонічних кризів.
  18. Частка пацієнтів з гострим коронарним синдромом, щодо яких проведені черезшкірні втручання.
  19. Частка хворих з гострим коронарним синдромом, яким зроблено тромболізис.

Це 19 індикативних сигнальних показників в охороні здоров’я.

Тепер ви знаєте місце індикативних показників серед всіх показників соціально-економічної сфери.