Деякі наслідки
Індустріалізація – це ще й джерело зміни структури сім’ї. Соціолог Талькотт Парсонс зазначив, що в доіндустріальних суспільствах існує розширена сімейна структура, що охоплює багато поколінь, які, ймовірно, жили на одному місці протягом декількох поколінь. У промислово розвинутих суспільствах переважає нуклеарна сім’я, що складається тільки з батьків і їх підростаючих дітей. Сім’ї і діти, які досягли дорослого віку, більш мобільні і схильні переміщатися туди, де існують робочі місця. Розширені сімейні облігації стають більш слабкими.
Позиція ООН
Станом на 2018 рік міжнародне співтовариство в галузі розвитку (Світовий банк, Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), багато департаменти Організації Об’єднаних Націй та деякі інші організації) схвалює політику розвитку, в яку включені пункти по очищенню води, загальної початкової освіти, співпраці між громадами третього світу. Деякі члени економічних спільнот не вважають сучасну політику індустріалізації адекватною для глобального півдня (країн третього світу) або вигідною в довгостроковій перспективі, розуміючи, що вони можуть створювати неефективні місцеві галузі, які не здатні конкурувати в умовах вільної торгівлі.
Екологізм і “зелена” політика можуть представляти вісцеральні реакції на промислове зростання. Однак приклади історії успішної індустріалізації (Великобританія, Радянський Союз, Південна Корея, Китай тощо) можуть призвести до того, що традиційна індустріалізація стане привабливим або навіть природним шляхом руху вперед, особливо по мірі зростання населення, зростання споживчих очікувань і скорочення сільськогосподарських можливостей.
