Статева інтолерантність
Даний тип інтолерантності проявляється частіше по відношенню до жіночого гендеру.
До 20 століття жінки фактично не мали ні громадських прав, ні соціального захисту, рахуючись в деякій мірі власністю своїх чоловіків. Вони не мали права працювати, голосувати, займатися підприємницькою діяльністю. Тих, хто насмілювався переступити ці заборони, піддавали глузуванням, образам, а іноді і насильства.
Рухи і течії за права жінок пом’якшили ситуацію і дарували жінкам ряд громадських прав. Однак і зараз можна спостерігати негативну тенденцію щодо надання жінкам робочих місць, можливості кар’єрного зростання і т. д.
Вікова інтолерантність
У Японії існував жорстокий звичай: немічних старих відносили на безлюдні території (наприклад, в гори) і залишали помирати.
Серед інших етносів є схожі приклади, коли людей похилого віку або вбивали, або кидали напризволяще.
У сучасному світі все сприятливіша. Але, на жаль, часто виникають ситуації, коли стариків кидають без належного догляду і турботи, вважаючи, що вони прожили своє. Прикладом інтолерантності за віковою ознакою є неподання літнім людям робочих місць, оскільки вважається, що їх когнітивні процеси не такі гарні, як у молодих, і робочий процес може постраждати.
Буває і навпаки: молодим людям складно влаштуватися на роботу через брак досвіду.
Ще одним прикладом вікової інтолерантності можна назвати зневажливе ставлення до підлітків. Вважається, що це люди незрілі, нераціональні, нездатні до прийняття вірних рішень. Однак найчастіше підлітки здатні проявити набагато більше здорового глузду, ніж дорослі.
Інтолерантність – це явище, що зачіпає і інші соціальні групи, крім перерахованих вище, наприклад, людей з обмеженими можливостями, представників певних професій, людей з незвичайними хобі і так далі.
