Козаки в Сибіру
Історія виникнення та розвитку Іркутського острога описана докладно у науковій та краєзнавчій літературі, є схеми та ілюстрації. Названий спочатку Яндашским, ім’ям місцевого тубільного князька, який просив у воєводи захисту від свавілля козаків, він через рік було перейменовано і названо на честь сибірської річки.
Ім’я Якова Похабова знає кожен житель Іркутська, але не можна забувати величезну роль його вірних товаришів-козаків. Вони йшли в Сибір відкривати нові землі, назустріч небезпеці і труднощів. Військові люди, які вміють поводитися зі зброєю, вони при необхідності відкладали шаблю, спис і бралися за сокири. «Зі зброєю і сокирою» відчайдушні люди і підкорили, і відбудували перші російські поселення Прибайкалля і всього Сибіру.
Датою заснування Іркутського острога прийнято вважати 6 липня 1661 року. Цим числом підписано лист від сотника Якова Похабова єлисейського воєводі Ржевському про початок будівництва.
Площа укріплення було невелике, всього 19 на 17 метрів. У плані територія була прямокутником. Незважаючи на маленькі розміри, острог мав все необхідне для життя двадцяти козаків. Очолював загін козацький десятник Василь Ездаков. Були побудовані також комори, сховища зброї і боєприпасів.
Поряд з острогом стали селитися люди, залучені безпекою, родючими землями, ріками й лісами, повними рибою та дичиною. Цей острог простояв недовго. По-перше, він став малий за рахунок зростаючого населення посаду. По-друге, він будувався безпідставно, на одну-дві зимівлі. Тому вже у 1669 році почалося будівництво другого острога.
