Відновлення державності
Територіальний конфлікт припав на час поділу Чечено-Інгушської республіки. Законної сили ця подія отримала в січні 1993 року, але на практиці воно почалося раніше, після оголошення незалежності Чечні. Громадяни Інгушетії проголосували за возз’єднання з Російською Федерацією, і з’їзд народних депутатів затвердив освіта Інгушської Республіки. Таким чином, і Інгушетія і Чечня відновили свою державність.
Перший президент – Аушев
Республіку Інгушетія очолив офіцер Радянської Армії Руслан Аушев. Під час виконання обов’язків глави Тимчасової Адміністрації він поставив перед собою мету домогтися повернення біженців в Приміський район, але це йому не вдалося. Він подав у відставку, але був висунутий в президенти, а потім і обраний главою Інгушетії.
На своєму посту він уклав договір з президентом Чеченської Республіки Ічкерії Джохаром Дудаєвим, згідно з яким Інгушетії передавалася частина Сунженського району. Але через 3 роки Дудаєв загинув, і між Інгушетією та Чечнею досі існує спір щодо належності Сунженського району.
При Аушеве змінилася несприятлива економічна обстановка в республіці. До його приходу в історії Інгушетії не було зазначено підстави вищих навчальних закладів і стабільної роботи великих промислових підприємств. У 1994 році розвитку підприємств сприяла відміна податків і надання великих пільг.
Однак після повторного обрання Аушева в президенти в 1998 році його уряд став менш сприятливим. Не отримало підтримки його пропозицію перепідпорядкування правоохоронних органів і внутрішніх територіальних утворень владі Інгушетії. Закон про офіційний дозвіл багатоженства був швидко скасований через його протиріччя Сімейним кодексом. У 2001 році йому довелося виступити проти нового об’єднання Чечні та Інгушетії.
