Освіта Терської області
Однак мирне існування було порушено в 1858 році, коли відбулося повстання з боку військових властей Кавказу. Їх вимогою було створення великих населених пунктів замість дрібних хуторів, в яких проживав інгушський народ. Повстання було придушене, через 2 роки повстанці опинилися ліквідовані, а східна частина Північного Кавказу перетворилася в Терскую область, в яку крім Інгушського округу увійшли Чеченський, Ичкерийский і Нагорний.
Однак територіальні зміни на цьому не закінчилися. Вже в 1865 році частина інгушського населення примусово стали переселяти в Туреччину. Від 3 до 5 тисяч інгушів виявилися відірваними від батьківщини і не могли повернутися. Але і виявилися не в кращому становищі, оскільки багато людей загинуло від холоду, голоду і хвороб.
У 1871 році Інгушський округ було вирішено об’єднати з Осетинським. Нова територіальна одиниця отримала назву Владикавказ округу. У 1888 році територію Інгушетії підпорядкували Сунженського козацького відділу, поки населення не домігся виділення в Назранівський округ. Фактично новий самостійний округ в Терської області з’явився в 1905 році, але узаконили його тільки до 1909 року. До 1917 року Інгушетія увійшла до складу незалежної Горянської республіки, проте об’єднання швидко припинило своє існування, коли її уряд оголосив про саморозпуск внаслідок заняття Дагестану.
