Історія слова “робота” відома більшості носіїв російської мови досить поверхово. Відомо, що слово походить від “раб” – підневільна робітник, що, само собою, породжує чимало жартів про низькі зарплати, бідних робітників і про те, що добре б повсюдно замінити невдячна “робота” більш гордим “праця”. Тим не менш глибше ніхто не копає, і, здається, більшості вистачає цієї верхівки айсберга. Для тих же, кому цікавий весь процес словотворення цілком, повна історія слова “робота” з етимологічних словників буде розказано в цій статті.
Слов’янські корені
Історія походження цього слова нерозривно пов’язана з загальнослов’янський коренем “орбъ”. У перекладі він означає буквально наступне: “безпорадний”, “безсила”, “слабкий”. Примітно, що крім вищеназваного “раба” і “роботи” від цього кореня також відбулося слово “дитина” – безпомічний, слабка істота. Так що “робітник” і “дитина” – слова в деякому сенсі споріднені.
Раннє значення слова “робота”
Історія слова “робота” (яке, до речі, раніше писалося через “о”, а не через “а”) пам’ятає час кілька сотень років тому, коли під цим терміном розуміли невдячний, важку, підневільну працю. Рабами буквально називали тих, хто працював не за власним бажанням, а за чиїм би то не було примусу, тому що був зобов’язаний людям з більш високим становищем.
Згідно з деякими джерелами, історія походження слова “робота” тісно пов’язана з періодом існування в Російській Імперії такого поняття, як “панщина”. Робота буквально вважалася синонімом панщини – днів, які селянин відпрацьовував на чужій землі, не отримуючи за це плати, не рахуючи права тримати власне невелике господарство.
Споріднені слова з інших мов
Примітно, що корінь “орбъ” майже ніде не прижився, не рахуючи російської мови. З найбільш близьких аналогів можна виділити хіба що німецьке слово arbeit, що означає роботу. Його прямий синонім – слово werk – походить від індоєвропейського кореня werg. Що цікаво, цей варіант прижився краще слов’янського – від нього сталося, наприклад, відоме англійське work.
“Праця” краще, ніж “робота”?
Це поширена помилка, пов’язана, ймовірно, з тим, який очевидно негативний відтінок має слово “раб”. Однак зі словом “праця” теж не все так райдужно, ґречно і достойно.
У терміна “праця” латинська основа trudo, в перекладі буквально означає примус, не добровільні фізичні зусилля. У тлумачному словнику Даля значення слова “праця” – “страждання”, “пригнічення”. Цей негативний відтінок знайшов відображення у словосполученнях “важка робота”, “важка справа” і їм подібних, що буквально означає роботу, для виконання якої доводиться докладати зусилля, тобто страждати.
Замінювати “роботу” на “працю” – особиста справа кожного. Якщо говорити про історію слів “робота” і “праця”, обидва вони не надто оптимістичні, оскільки ємко відображають непросте минуле народу і держави.
Альтернативні варіанти
Ідеальним варіантом “позитивного” заміщення було б слово, утворене від латинського кореня labor – “зусилля”, “праця” (в сучасному, а не історичному розумінні). Однак у російську мову це слово перекочувало лише в рамках слів “лабораторія” і “лаборант”, які ніяк не в’яжуться з побутом рядового робітника.
Варіант “службовець” також звучить неблагородно, оскільки походить від слова “бути”, “прислужувати”, тобто бути у когось у підпорядкуванні, фактично – бути чиїмось рабом.
Засмучуватися з цього приводу ні в якому разі не варто. Російська мова – не єдиний, у якому історія слова “робота” несе негативний відтінок. Взяти хоча б французьке слово travail, що відбулося від латинського tripalium – “три палки”, тобто зброя, що складається з трьох копій. У Середньовіччі його використовували для того, щоб катувати людей.
