Історія створення поеми Руслан і Людмила Пушкіна

А. С. Пушкін почав писати відому тепер всім поему «Руслан і Людмила» ще в роки навчання в Ліцеї в 1817 році.

У дитинстві Аріна Родіонівна часто читала маленькому Пушкіну російські народні казки, і завдяки саме няні він створив це шедевральний твір.

Письменник, надихнувшись твором Л. Аріосто «Несамовитий Роланд», а так само книгами Карамзіна «Ілля Муромець» і Миколи Радищева «Альоша Попович», вирішив написати богатирську поему. Приводом почати роботу став вихід першого тому «Історії держави Російського» Н. М. Карамзіна в 1818 році. Пушкін запозичив звідти деякі подробиці, в тому числі й імена героїв поеми: Ратмир, Рогдай і Фарлаф. Крім того, він включив у твір елементи пародії на баладу Ст. А. Жуковского «Дванадцять сплячих дів». Пушкін за допомогою іронії включає в сюжет жартівливі еротичні елементи і гротескну фантастику, знижуючи створені Жуковським піднесені образи. Автор хотів створити новий тип поеми, яка не поступалася б героїчної поемі за своїм змістом і значенням. Цікавим фактом є те, що основну частину поеми Пушкін написав під час хвороби.

Першим виданням поеми можна вважати травень 1820 року. Уривки твори були надруковані в популярному в той час журналі «Син вітчизни» і викликали хвилю обурення і обурення з боку критиків, які вважають поему аморальною і непристойною. Однак більша частина сучасників прийняла твір з подивом і захопленням. Поема зайняла головне місце на сцені, зламавши класицистичні рамки і витіснивши героїчну епопею.

Епілог до поеми був написаний Пушкіним трохи пізніше, в липні цього ж року, коли письменник перебував у кавказькій посиланням. У журналі епілог надрукували окремо, так як його тон і зміст перебували в різкому контрасті з жартівливим тоном казкового змісту основної частини твору. Цю відмінність можна вважати знаменною переходом А. С. Пушкіна до романтизму, нового художнього течії в літературній творчості.

Дивіться також:  Твір Зарецький в романі Пушкіна Євгеній Онєгін

Друге видання «Руслана і Людмили» вийшло тільки в 1828 році. Автор значно переробив її, включивши в книгу вступ «У лукоморья дуб зеленый». Цей знаменитий пролог він написав ще в 1825 році в Михайлівському, зібравши російські народні казкові мотиви і образи разом. Пушкін перетворив поему в одну з казок, яку оповідає читачам вчений кіт. Вступ до «Руслану і Людмилі» можна вважати окремим, самостійним твором.

У другому виданні істотно змінився стиль твору, автор виключив ряди незначних ліричних відступів, переписав деякі епізоди, в яких раніше допускав вільність. А. С. Пушкін використовує в поемі просторіччя, уникаючи світської поезії його попередників.

Таким чином, поема «Руслан і Людмила» була створена А. С. Пушкіна в 1818 – 1820. Прийнято вважати, що саме це твір, що є сумішшю лицарських романів з поетичними баладами, приніс Пушкіну вічне всеросійську славу.