Образ капітана Копєйкіна в даному творі викликає безліч суперечок. Одні вважають, без нього оповідання не буде цікавим, а інші навпаки, що його поява не грає ніякої ролі.
Капітан, у минулому військовий офіцер, який отримав травму на війні, втративши руку і ногу. Засобів до існування у нього немає, грошей від держави не отримує. З проханням про субсидії Копєйкін відправляється на зустріч з Царем в Санкт-Петербург. Приїхавши в місто, він дізнався, що існує комісія, якою завідує генерал, за вирішення таких питань. Капітан прийшов туди, але виявилося, що він не один з такою проблемою хоче допомоги від держави. Отримавши від генерала обіцянку, що государ його візьме і віддасть належні субсидії, капітан йде в ресторан і там витрачає більшу частину своїх заощаджень. Поки він чекає приїзду Царя, у нього зовсім закінчуються гроші, йому доводиться голодувати. Копєйкін знову йде до генерала просити про зустріч з государем. Генерал розлютившись, пропонує капітанові гроші, щоб повернутися додому і не витрачати свій час в Петербурзі. Він погоджується, але при цьому зникає по дорозі додому.
Через деякий час пройшли чутки, що якась банда розбійників, під проводом самого капітана Копєйкіна займається пограбуваннями та крадіжками.
Звичайно, Копєйкін спочатку був простим громадянином, чесно служив на благо своєї держави. Але, ставши інвалідом, і серйозно підірвавши своє здоров’я, він сподівався, що держава його не кине, обов’язково допоможе. У реальності все виявилося навпаки. І це привело його до обуренню і агресії на всіх і все, що його оточує.
Письменник розкриває капітана спочатку з одного боку, рішучим, і вимагає беззаперечного виконання його прохання. Він твердо стоїть на своєму, постійно нагадуючи про себе і про те, чим він пожертвував заради свого государя. Але з іншого боку, від соціальної несправедливості і приниження, розгнівавшись на все навколо, він починає займатися злочинними діями, грабувати і красти. Капітан вважає, що це вірний шлях до вирішення не тільки проблеми, але і суспільства в цілому.
Насправді це ні як не впливає на світ навколо і ставлення до людей з такою проблемою як у Копєйкіна. Все залежить від самої людини, його виховання, вміння відчувати і співчувати, бути чуйним і справедливим.
