Оповідання «Муму» Івана Сергійовича Тургенєва – одна з найпопулярніших робіт і великого російського письменника, а також одне з важливих творів у вітчизняній літературі, так як автор зачіпає глибокі смислові питання про долю і про одну з найбільш актуальних проблем того часу в Росії – а саме про кріпосне право.
У творі описується життя простого двірника, родом з села Герасима, кріпак дівчини Тетяни, собачки Муму і старої пані, яка мешкала в Москві.
Кастелянша в оповіданні Івана Сергійовича – персонаж другорядний. Кастелянша, фортечна працівниця барині, відповідає за зберігання та видачу білизни. У творі Івана Сергійовича, кастелянша, також керувати роботою прачок. Про цю героїню мало, що відомо читачеві. Іван Сергійович Тургенєв, не пише про її ім’я, зовнішність, і навіть віці. Після прочитання розповіді, складається враження, що кастелянша має дуже поганий характер. Добродушностью ця жінка явно не відрізняється, такий висновок ми можемо зробити, побачивши її ставлення до Тетяни однією з прачок.
Одного разу, під час обіду, Кастелянша стала всіляко принижувати і сварити, поранену дівчину. Тетяна не знала куди їй сховатися і мало не розридалася від образи. За неї заступився Герасим, і одним лише виглядом дав зрозуміти скверною начальниці і всім оточуючим, так надходити, щодо Тані, не можна. «Бач, глухий чорт, дідько!» – тільки й сказали в підлогу голоси всі присутні, а кастелянша між тим, пішла в спальню. Не встигла дійти до ліжка, впала в непритомність і зробила все можливе, щоб вчинок Герасима, в цей же день, до барині донесли.
В оповіданні Івана Сергійовича Тургенєва «Муму», образ кастелянки є збірним. У кожному маєтку того часу, так і в сучасному світі сподіватися така кастелянша. Можливо, причиною її такої поведінки стала заздрість. Адже будь-яка дівчина, в будь-якому віці, хотів уваги і любові. Побачивши уваги з боку не тільки Капітона, але і німого Герасима, кастелянша, хотіла виставити Тетяну не в кращому світлі і тим самим нашкодити. Однак, до свого жаль, лише нашкодила собі. Адже навіть бариня, якій кастелянша донесла про мерзенному вчинок Герасима, попросила переказати цю історію кілька разів, а після висміяла її, назвавши Герасима охоронцем і охоронцем. Правильно кажуть, не бажай і не роби людям зла, тоді у відповідь зла не отримаєш.
