Священна Римська імперія
Це держава була феодальною монархією, охопила частину Західної Європи. Її початок пов’язують з правителем франків Карлом, який отримав прізвисько «Великий».
Після того, як на папу Лева III нападають на вулицях Риму з погрозами засліпити і вирізати мову, він таємно пробирається через Альпи, щоб попросити Карла про допомогу.
Нічого не відомо про результаті переговорів, але король приїжджає в Рим в 800 році. У соборі Святого Петра, коли Карл піднімається з колін після молитви, понтифік опускає йому корону на голову і проголошує імператором.
Після смерті Карла Великого його спадкоємці поділили імперію на частини.
У 924 році імперія знову залишилася без господаря аж до коронації герцога Саксонії Отто I 2 лютого 962 року. З цього моменту престол дістався у спадок виключно східними франками, поки не настав кінець Священної Римської імперії в 1806 році, внаслідок наполеонівських воєн.
