Боротьба зі Святополком за престол у Києві
Князь Володимир помирає в місті Берестові 15 червня 1015 року. Правління взяв на себе старший з братів Святополк, якого народ прозвав Окаянним. Щоб убезпечити себе, він вбиває своїх молодших братів: улюбленого киянами Бориса, Гліба і Святослава. Та ж доля чекала Ярослава Володимировича, час новгородського правління зміцнило його як політика, і він представляв небезпеку для Святополка.
Тому Ярослав за підтримки новгородців і покликаних варягів у 1016 році розбив під Любичем військо Святополка і вступив у Київ. Окаянний кілька раз підступав до міста в союзі з печенігами. У 1018 р. йому на допомогу прийшов король Польщі Болеслав Хоробрий – тесть Святополка, який увійшов у Київ, захопив там дружину Ярослава Анну, його сестер і мачуху. Але замість того, щоб передати престол Святополку, вирішив його захопити сам.
Засмучений Ярослав повернувся до Новгорода і вирішив втекти за кордон, але городяни не відпустили його, оголосивши, що самі підуть проти поляків. Так само знову були покликані варяги. У 1019 році війська рушили до Києва, де місцеві жителі, піднялися на битву з поляками. На річці Альті Святополк був розгромлений, поранений, але зумів втекти. Ярослав Володимирович – великий князь київський запанував на троні.
