Об’єднання Італії, створення королівства
Після проголошення Наполеона Бонапарта імператором Франції в 1804 році, він стає королем усіх володінь в Італії і навіть коронуется залізною короною лангобарров. Папство позбавляється світської влади. На території Італії утворилися три держави: Північно-Захід входив до Франції, Італійське королівство на північному сході і Неаполітанське королівство.
Боротьба за об’єднання Італії тривала, але тільки в 1861 році загальноіталійський парламент, який зібрався в Турині, оприлюднив документ про створення королівства. Очолив його Віктор Еммануїл – король Італії, до цього колишній королем Турина. В результаті об’єднання Італії були приєднані Лаціо і Венеція. Становлення Італійської держави тривало.
Але час монархій пройшло. Революційні віяння торкнулися й Італії. Перша світова війна і криза 30-х років призвели до правління націоналістів під проводом Муссоліні. Король Віктор Еммануїл III заплямував себе ганебним невтручанням у внутрішні справи країни, що призвело до створення фашистського режиму. Це повністю відвернуло народ від королівського правління. Його син Умберто II правив країною 1 місяць і 3 дні. У 1946 році загальним голосуванням у країні був встановлений республіканський лад.
