Історія найбільших королівських будинків Європи захоплююче і дивовижна. І дивна, насамперед, хитросплетіннями доль персон і держав, інтригами і таємницями. І життя Ізабелли Валуа, королеви Англії – не виняток.
Капетинги і Валуа: початок нової династії
Коли помер останній із спадкоємців Філіпа IV Красивого, рід Капетингів перервався. На французький престол рвався онук Філіппа Красивого Едуард III – син дочки Філіпа Красивого і англійського короля Едуарда II. Проте французи, не бажали бачити на своєму престолі англійця, обрали на трон небожа Філіпа IV Капетинга Філіпа Валуа. В тому числі і з-за цього вибухнула війна між Францією і Англією, яка тривала сто років і одержала назва Столітньої.
Історія походження
Ізабелла народилася у Франції, в Луврі, 9 листопада 1387 року (за деякими джерелами – 1389) і була другою дитиною в родині французького короля Карла VI Божевільного і його дружини Ізабелли Баварської. Роки життя Ізабелли Валуа випали на важкий період Столітньої війни. У неї були старші брат і сестра, але вони померли в дитинстві.
Батько принцеси Ізабелли французької, Карл VI, недовго був при владі, так як важке психічне захворювання призвело його до стану божевілля за кілька років правління в умовах найжорстокіших міжусобних воєн. Фактично у Франції при його житті правила Ізабелла Баварська і його кузен Людовик Орлеанський.
Юна принцеса Ізабелла Валуа була гарна, розумна і чарівна. Мати прищепила їй вишукані манери. Оскільки з приводу її чистого походження не було претензій, саме Ізабелла була обрана в дружини короля Англії.
Королева Англійська
У дев’ятирічному віці Ізабелла Французька була видана заміж за Річарда II і прожила з ним у шлюбі аж до його таємничої смерті в 1400 році. У той час Річарду було 29 років, і шлюб з Ізабеллою був для нього другим.
Коронація Ізабелли Валуа, як королеви Англійської держави, відбулася 8 січня 1397 року у Віндзорському замку, де вона потім і проживала. Весілля ж була зіграна кількома місяцями раніше (в жовтні або листопаді) в Калі. На зустрічі подружжя були присутні по 400 лицарів з кожної сторони. Наречені прибули на зустріч у супроводі своїх дядьків.
За нареченою дали чимале придане – 800 тисяч франків золотом, хоча обіцяно було 120 тисяч. Шлюб був укладений з важливих політичних міркувань, вигідним обом державам: для продовження перемир’я в Столітній війні. Однак у молодят була взаємна непідробна симпатія. Можливо, Річард відчував до юної королеви і батьківські почуття.
У 1399 році Ізабелла перебралася з Віндзора у Уоллінгфорд, а її чоловік перебував далеко від юної дружини – на війні з Ірландією.
У той же рік Генріхом Болингброком був влаштований змова, в ході якого Річарда заманили на батьківщину, де він був схоплений, позбавлений влади і укладено в катівні Тауера. Ізабелла ж зуміла втекти, але потім була арештована і заслана в село Соннинг як вдовуюча королева – до того часу її чоловік вже помер. У Ізабелли Валуа відняли всі її коштовності, позбавили її французької свити і тримали під замком.
Новий король Генріх IV, а точніше – все той же лорд Болінгброк, відмовився повернути її у Францію, сподіваючись одружити свого сина, але отримавши відмову на умовах залишення приданого в англійській скарбниці, все ж відпустив її на батьківщину, до Франції.
Повернення і фінал
Через деякий час після повернення у Францію Ізабелла вийшла заміж за свого двоюрідного брата Карла Орлеанського, воєначальника і одного з найбільших поетів Франції, незадовго до цього втратив батька, вбитого імовірно за указом політичного суперника герцога Бургундського.
Слід зазначити, що рід герцога Орлеанського при і після смерті Карла VI претендував на королівський престол так само, як і рід герцогів Бургундських. І ті, і інші шукали в англійській королеві союзника. Однак їх сподіванням не судилося збутися, так як на трон після довгих спроб зійшов юний дофін Карл – син Карла VI і брат Ізабелли.
У них народилася дочка Жанна, після чого в 1409 році Ізабелла померла Англійська. У той час їй виповнився лише 21 рік. Вдівець недовго сумував про смерть молодої дружини і незабаром знову одружився. Причому цей шлюб не був останнім. А Жанна, яка успадкувала Наварру, також була вдало видана заміж – за Жана V де Валуа, герцога Алансонского, члена Королівського ради Франції, великого воєначальника часів Столітньої війни.
