З приводу твору Лєскова “Зачарований мандрівник” було висловлено багато думок і різного роду всіляких думок. Наприклад, критик Михайлівський в журналі “Російське багатство” писав, що в даному творі відсутній центр і таким чином кожен епізод здатний являти собою фабулу, яку як бусинку можна замінити, переставити або доповнити новою.
Маркевич був вражений даними розповіддю і вважав, що від початку до кінця читання зберігається непідробний інтерес і стає по-справжньому шкода, коли твір закінчується.
У “Варшавському щоденнику” був надрукований нарис, де героя оповідання порівнювали з російським богатирем. Було написано багато хвалебних слів щодо душевної теплоти і хороброї витривалості героя.
Позитивна рецензія на твір також була опублікована у виданні “Російська думка”. Автор захоплювався всіма прикладами високих чеснот, які виходили від героя. Такого позитивного героя давно не спостерігали на літературному олімпі.
З приводу героїв Лєскова висловився і критик Аннинский. Для нього ці герої – це особистості загадкові і завжди праведні.
Эйхенбаум порівнює манеру написання Лєскова зі старовинними авантюристскими романами, в яких немає фабули. Герой сам розповідає про низку пригод, які йому довелося пройти.
Венгеров вважав, що короткі повісті Лєскова своєю змістовністю могли б заповнити цілі томи. “Зачарований мандрівник” – це новий сюжет на кожній станиці, весь твір нагадує збірник легенд.
Дистерло у своєму нарисі пише про те, що російський народ багато в чому фаталістично налаштований. І герої Лєскова часто не намагаючись змінити хід життя, мужньо приймають будь-які випробування.
Любимов писав редакторові журналу “Російський вісник”, що друкувати даний твір не варто. Він вважав, що весь матеріал сирий і варто почекати поки мотив не виллється у щось краще.
Лєсков наділяє свого мандрівника прикметником “зачарований”, він як би робить його вразливим перед якимись чаклунськими чарами, які доставляють йому масу страждань.
Твір “Зачарований мандрівник” не одразу набуло популярності. Тільки через багато років вдалося зрозуміти й по-справжньому оцінити наскільки глибинно автор зумів показати Росію. Герой небагата людина, якого доля мотає по різних місцях. Такі чином письменник показує всю важку долю російської людини. Твір спонукає читача задуматися про життя, що стрімко змінюється у долі кожного з нас.
