На шляху до ЕОМ
У 1945 р. вчений зробив першу спробу організувати роботи з проектування цифрових машин. Але керівництво ЦК ВКП(б) не сприйняв всерйоз ідею Сергія Лебедєва. За протекцією знайомих йому запропонували переїхати в Київ і очолити Інститут енергетики, що давало можливість розгорнути цю роботу.
У 1947 р. ця установа розділили на два інститути – теплоенергетики та електротехніки. Директором останнього став С. А. Лебедєв. Тут він, нарешті, створив лабораторію з вирішення проблем, пов’язаних з електронною обчислювальною технікою.
Ще під час проектування куйбишевської лінії електропередач вчений паралельно займався розробкою основ двійкової системи числення, але з-за війни йому довелося перервати дослідження. На той момент у світі ще не існувало ЕОМ. Тільки в 1942 р. в США був зібраний комп’ютер Атанасова, призначений для вирішення простих систем лінійних рівнянь. Лебедєв дійшов свого технічного рішення самостійно, тому його можна назвати піонером вітчизняної комп’ютерної техніки. Якби не війна, то перший комп’ютер міг бути створений у Росії.
