Родина
Звідки родом батьки Лідії Литвяк, так до кінця і невідомо. Після громадянської війни вони переїхали з села в Москву. Мати дівчини звали Анною Василівною, але про те, ким і де вона працювала, історія також замовчує. Відомо тільки, що жінка була то кравчинею, то працювала в магазині. Про батька льотчиці Лідії Литвяк коротко говориться у всіх джерелах, як і про матір. Є лише дані, що звали його Володимиром Леонтьевичем, а місцем його роботи була залізниця. У 1937 р. батька Лідії Литвяк за помилковим доносом заарештували, а потім розстріляли. Зрозуміло, про це дівчина нікому не говорила. У ті роки статус дочки ворога народу міг докорінно змінити її долю. А цього зовсім не хотілося 15-річній дівчині, буквально бредившей авіацією.
Доленосне рішення
Біографія льотчиці Лідії Литвяк склалася так, що їй довелося брати участь у бойових діях. Адже на її Батьківщину напав ворог. Однак на фронт вона потрапила не одразу. Радянська влада не бажали допускати молодих дівчат-комсомолок в ряди регулярних військ. Там вони могли перебувати тільки в якості медсестер. Однак життя внесло свої корективи.
Багато дівчат мріяли потрапити на передову. Для цього необхідно було рішення самого Головнокомандувача. Його і домоглася Марина Раскова. Ця льотчиця була однією з перших трьох жінок, нагороджених званням Героя Радянського Союзу. Раскова здійснювала польоти в екстремальних умовах і ставила рекорди в небі. Кваліфікація, досвід та енергія принесли їй авторитет у військово-повітряних силах. Завдяки цьому знаменита льотчиця змогла особисто попросити у Сталіна дозвіл сформувати жіночі бойові частини. Опиратися відважним дівчатам було марно. До того ж радянська армія несла величезні втрати не тільки на землі, але і в повітрі. Саме тому у жовтні 1941 р. почалося формування одразу трьох жіночих авіаполків. Вже з перших днів війни льотчиця Лідія Литвяк (фото її розміщено нижче) намагалася потрапити на фронт.
Після того, як їй стало відомо, що Марина Раскова почала формувати жіночі авиаполки, вона відразу ж домоглася свого. Однак при цьому дівчині довелося схитрувати. До свого льотного часу вона приписала 100 годин, завдяки чому і була зарахована в винищувальний полк під номером 586, який очолила сама Марина Раскова.
