Нестор – перший літописець
Як правило, написання літописів велося в Києві, Новгороді Великому, Москві, Суздали, Смоленську та інших великих містах. Адже в той час грамотні люди у великій кількості навряд чи збиралися на околицях. Та й по частині збору інформації у більш населених центрах було легше. Зазвичай місцем, де безпосередньо фіксувалися історичні події, були князівські двори і монастирі. Найостанніші з літописів відносяться до кінця XVII століття.
Найвідомішим з усіх літописних зводів є «Повість временних літ», яку дослідники відносять до 1112 році. Її автором називають монаха, який жив у Києво-Печерському монастирі в кінці XI – початку XII століття, Нестора. Хоча остаточно це і не встановлено, прийнято вважати, що з усіх руських літописців він був першим.
На жаль, до наших днів дійшла лише частина літописів. Наприклад, в московському пожежі 1812 році згоріла відноситься до 1904 році Троїцька літопис. Відомо, що саме вона стала джерелом для створення «Історії держави Російського» Н. М. Карамзиным.
