Що таке ложка, знає кожен. Вона являє собою столовий прилад, який певним чином нагадує маленьку лопатку, що має вигляд маломерной чашечки-судини. Він з’єднується з допомогою перемички з рукояткою. При цьому чашечку іменують черпалом, а руків’я – держалом. Величина чашечки є сумірною параметрами людського рота.
Ніхто не стане сперечатися, що цей предмет є вкрай необхідним для нашого повсякденного життя. Однак його призначення, як столового приладу не є єдиним. Ще ложку використовують як лабораторний і музичний інструмент, сувенір. Ложка – це предмет, яким ми користуємося щодня. Історію його виникнення та використання ми розглянемо у статті.
Тлумачення в словнику
Значення слова ложка в словнику виглядає наступним чином:
- Один з столових приладів, що має вигляд неглибокої судини, приєднаного до рукояті. Призначений для донесення їжі до рота або для зачерпування сипких або рідких продуктів. (Вже з малих років бабуся стала привчати Андрія правильно тримати в руці ложку).
- В кулінарії, при прийомі ліків – міра об’єму, яка відповідає вмісту однієї ложки. (Для того щоб присмачити кашу олією, достатньо буде однієї столової ложки).
- У множині – музичний інструмент, що поєднує в собі кілька ложок. (Керівник хору Ніна Григорівна привернула місцевий сільський люд до співу та гри на ложках).
Гиперонимы і етимологія
Як такі синоніми цього поняття відсутні, але у нього є гиперонимы, тобто слова, хоча близькі за змістом, але мають більш широке значення. Воно виражає загальне поняття, родове, будучи результатом узагальнення.
До них відносяться:
- Пристосування, столовий прилад.
- Одиниця міра об’єму.
- Музичний інструмент.
Що стосується етимології слова «ложка», то на цей рахунок існує дві версії. Перша – походження від слова «лог», що означає «поглиблення, яр». Друга – від давньоруського «лъжька», церковнослов’янської «лъжица», які прийшли у ці мови, а також українська, сербська, чеська, польська, болгарська з праслов’янської. На сьогоднішній день друга версія серед лінгвістів є більш затребуваною.
Фразеологізми
В російській мові існує ряд виразів, пов’язаних з розглянутим нами словом. Наприклад, «в годину по чайній ложці». Значення його полягає в наступному. Під ним мається на увазі, що результат певних дій досягається набагато повільніше, ніж належить. Має несхвальний відтінок.
Є й інший вислів: «Дорога ложка до обіду». Значення цієї фрази в тому, що важливим є саме своєчасні дії, слова, вчинки. В іншому разі вони стають неактуальними. Носить повчальний характер. (Рукопис потрібно здати у видавництво рівно через тиждень, адже ложка тільки до обіду і дорога).
Велика різноманітність
На сьогоднішній день існує велика різноманітність видів ложок. Основні з них – чайна, десертна їдальня. А додаткові види ложок – це:
- Барна, використовувана барменами для приготування коктейлів і міксів. Має трохи видовжену, повністю або тільки в середині скручену ручку.
- Для абсенту – перфорована (що має отвори), через які наливають абсент. Вживалася буржуазією для підкреслення свого соціального статусу.
- Для ікри. Зазвичай виготовляється з золота, роги тварин, перламутру, скла, дерева, скла – тобто інертних матеріалів, так як вважається, що метал надає ікрі небажаний смак.
- Дерев’яна розписна декоративна ложка.
- Керамічна супова китайська ложка.
- Кавова, що представляє собою зменшену чайну.
- Порцеляновий лабораторна.
- Мірна ложка.
- Служить для формування кульок в морозиві.
- Сувенірна, за розміром наближається до чайної, але має зображення прапорів, гербів, різних пам’яток.
- Використовується хірургами – кюретка.
Крім цього, є спеціальні ложки для бульйону, грейпфрутів, оливок, яєць, меду та інших продуктів.
Стародавні столові прилади
В якості столових приладів ложки стали використовуватися здавна, на відміну від виделок, які були винайдені набагато пізніше. Їстівні ложки спостерігалися у одній з африканських народностей, вони були частиною страви угали.
Ложка – це предмет, яким в давнину люди, будучи ще примітивними створіннями, вже користувалися при прийомі їжі. Це були морські черепашки, зручні за формою. Їх же застосовували і стародавні греки. А ще ложки робилися з дерева, рогів та кісток тварин, з каменю. Були вони і в єгиптян, які часто наносили на них зображення релігійного характеру.
У період розквіту грецької і римської цивілізацій з появою бронзову та срібну посуду з’являються і ложки з цих матеріалів. Сьогодні вони у великій кількості знаходяться на зберіганні в музеях усього світу.
Королівські ложки
В середні віки існували в основному дерев’яні ложки і рогові. Крім цього, в їх виробництві періодично використовували мідь, олово, латунь. А популярність такі ложки придбали в XV столітті. У королівських осіб і аристократів були срібні і золоті ложки. Найбільш ранні згадки про подібні столових приладах відносять до середини XIII століття.
Серед речей, що належали особисто Едуарду I, короля Англії, в 1300 році були срібні і золоті ложки, на яких була маркування однієї з паризьких майстерень. Цікавим є той факт, що, коли відбувалося помазання англійських королів на царство, використовувалися коронаційні ложки.
У Російській державі ложки зі срібла вперше були виготовлені в 998 році для дружини князя Володимира за його наказом. Ложки з дерева і срібла були згадані в «Повісті тимчасових років».
Апостольські ложки
В Епоху Відродження в Європі широко поширилися ложки, називалися апостольськими. Момент їх появи відноситься до початку XV століття, а популярність вони придбали в XVI столітті – в якості подарунків до християнських свят. На них, як правило, зображали учні Ісуса Христа. Набагато рідше, але все ж ложки наносилося зображення самого Ісуса.
Приблизно до цього ж часу відноситься і зміна форми ложки. Її ручка стає плоскою, а черпак набуває форми розширеного еліпса. У XVIII столітті черпак звужується, а ручка виявляється розгорнутої на кілька градусів по відношенню до нього. Сучасну форму, в якій кінець чашоподібною частини вже, ніж у підстави, ложка придбала в 1760 році.
