Життя в еміграції
Перші роки Льюїса Козера в еміграції були для нього незвично важкими. Грошей постійно не вистачало, весь час доводилося витрачати на пошуки заробітку і засобів для прожитку. Герой нашої статті працював де доведеться, змінивши за цей час кілька професій. Він спробував себе в якості продавця-рознощика, займаючись фізичною працею, були спроби знайти себе і в області розумової праці, якийсь час Козер працював секретарем в одного швейцарського письменника.
Його страждання закінчилися в 1936 році, коли він отримав право на постійну роботу. Після цього Льюїс зміг влаштуватися на одну з посад у французькому представництві брокерської фірми зі Сполучених Штатів Америки.
Освіта
Паралельно він почав відвідувати заняття в Сорбонні, щоб отримати додаткову освіту. До того часу у нього так і не сформувалося ніяких особливих наукових уподобань, тому він зробив вибір на користь порівняльного літературознавства. Вирішальну роль зіграв той факт, що, крім німецької, Козер знав ще англійську та французьку мови, так що зумів швидко вникнути в цю сферу.
Далі в біографії Льюїса Козера настає пора наукової діяльності. Він береться за написання дисертації порівняно французьких, англійських і німецьких новел, присвячених одному й тому самому тимчасовому відрізку. Передбачалося, що ключовою родзинкою цієї роботи стане вивчення ролі впливу соціальної культури в суспільстві на формування специфіки і унікальних національних особливостей тієї чи іншої літератури в конкретній країні.
Незабаром з цим виникли певні труднощі, так як його науковий керівник зазначив, що питання соціальної структури устрою суспільства не входять в область вивчення літературознавства, будучи виключно прерогативою соціології. Тому студент змінює спеціалізацію, починає відвідувати лекції з соціології, у нього з’являється новий науковий керівник. Ось так визначилася його майбутня спеціалізація, а світ отримав одного з найвидатніших соціологів сучасності.
