Великий театр – це реконструкція
У 2005 році, коли розпочався проект перебудови Великого театру, поняття «реновація» ще не було у вжитку. Тому один із самих довгих і скандальних проектів у будівництві культурних споруди називався коротко і ясно – реконструкція.
Будівля Великого театру натерпелось на своєму віку. Хто тільки його не перебудовував. Реконструкції та реставрації йшли одна за одною, практично з самого початку його існування. І лише в 2009 році після серйозної підготовки будівля перенесли з тимчасових опор на потужний постійний фундамент.
Ось, здавалося б, приклад типової реконструкції. Роботи носили виключно відновлювальний і реставраційний характер. Потрібно було повернути все, як було в первісному варіанті будівлі театру, відновити історичний вигляд. Масштаби робіт були величезними. Тільки в самому приміщенні театру кожен день перебувало близько трьох тисяч осіб. За межами театру, у реставраційних майстернях також працювала ціла тисяча фахівців.
Крім відновлення інтер’єрів в проекті виконувалися ще дві найважливіші задачі. Одна з них – знайти додаткові приміщення в театрі. Це було зроблено за рахунок нового підземного простору.
Другим завданням було відновлення унікальної акустики залу, яке проводилося з запрошенням експертів світового рівня і з безліччю звукових тестів.
