Пушкін писав свого Онєгіна з цілого покоління молодих людей. Вони жили за рахунок кріпосних селян, отримували освіту, вели порожню світське життя, ніде не працювали. Їх виховували чужі люди. Своїм рідним ніколи було займатися їх вихованням. Дні проходили в безцільних пиятиках в ресторанах, волочінні за жінками, іноді у відвідуванні театру і балів.
Дядько – єдина рідна людина під час хвороби потребував догляду. Але Онєгіну тяжко бути біля нього седелкой і день, і ніч. Годувати, поїти його, давати ліки. А сам про себе думає: «Коли ж чорт візьме тебе». Ось вона подяку дядьку за все хороше, що він зробив для племінника. Онєгін не здатний любити ні жінок, ні родичів.
Онєгін замість природничих наук добре освоїв науку лицемірства і ревнощів. Одна нудьга, що в Петербурзі, що у селі. Його не цікавить ні полювання, ні рибалка. На перших порах Онєгін планував полегшити побут селян, але швидко закинув цю справу. Напружуватися він не любив, від природи був лінивим. Та до того ж ще й егоїстом. Він пасивно пливе по хвилях порожній і безглуздою життя.
Убивши свого друга Ленського, він все-таки відчуває докори сумління. Невже ця трагедія перевертає його життя? Він відправляється в подорож по світу. У його відсутність Тетяна виходить заміж за іншого. І тепер вона вже подобається Онєгіну. Він закохується в неї, але вона не може відповісти йому взаємністю, хоч і в душі продовжує любити Онєгіна. Я особисто не вірю в любов Онєгіна. На мій погляд, люди рідко змінюються. Як був егоїстом, так і залишився. Дайте дитині його улюблену іграшку! Він не замислюючись здатний зруйнувати життя двох людей – Тетяни і її чоловіка. Не можна побудувати своє щастя на нещасті інших. Але Тетяна виявилася розумнішими і мудрішими.
Онєгін не викликає у мене ні жалю, ні співчуття. Пустий, нікчемний чоловік. І навіть дуже добре, що він не відповів на почуття Тетяни. Швидко награвся б з нею і кинув, як обридлу іграшку. Онєгін не звик брати відповідальність за свої вчинки. Він звик до того, що жінки в Петербурзі самі вішалися йому на шию. А так, принаймні, чоловік любить Тетяну і не кине її за непотрібністю.
Можливо, Пушкін писав Онєгіна з себе, наділив його рисами свого характеру. Він теж любив увагу жінок. І на дуель його викликали з-за жінки. Правда, для нього вона закінчилася трагічно.
9 клас
