Муромо-Рязанське князівство
Після поразки і вигнання князя Ярослава Святославича Всеволодом Ольговичем в 1127 році Муромом залишилися правити сини Ярослава – Юрій, Святослав і Ростислав. Після смерті старшого брата Ростислав зайняв Муром, а свого сина Гліба призначив правити в Рязані. В результаті цього призначення права нащадків Святослава були порушені, і вони звернулися за допомогою до Юрія Долгорукого і Ярославу Ольговичу.
У відповідь на ворожі дії власних племінників, Ростислав об’єднав сили з Ізяславом Мстиславичем, основним суперником Долгорукого. Щоб відвернути увагу Юрія, в 1146 р. Ростислав напав на Суздаль, але сини Юрія дали потужний відсіч, і Ростислав відступив. Через два роки Ростислав об’єднався з половцями і зумів повернути владу над Рязанню, а через два роки – і над Муромом. Столицею князівства стала Рязань.
В 1153 році Юрій Долгорукий здійснив невдалу спробу відвоювати територію Муромо-Рязанського князівства, у відповідь на ці дії Ростислав знову напав на Суздаль. Юрій зумів захопити Рязань, але незабаром був вигнаний звідти половцями. У цьому ж році Ростислав помер, і престол перейшов до його племінника Володимира Святославовича. Починаючи з 1160 року Муромське князівство відокремилося від Рязані і стала незалежною державою. Проте в історичних літописах обидва регіону фігурують як єдине ціле. Таке становище збереглося аж до приєднання Муромського князівства до Москви.
