Космогонічна міфологія
Як влаштований наш світ? Чому день змінює ніч? Звідки зірки? На чому тримається земля? Цими питаннями задавалися ще в Стародавньому Єгипті і Вавилоні, але лише в V столітті вчені Стародавньої Греції серйозно почали вивчати астрономію. Піфагор першим здогадався, що земля має сферичну форму. Його учні – Аристотель, Парменід і Платон, – розвинули цю теорію, яка пізніше отримала назву “геоцентрична”. Вважалося що наша Земля є центром Всесвіту, а інші небесні тіла обертаються навколо її осі. Багато століть саме ця теорія була загальноприйнятою, поки в III столітті до н. е. давньогрецький вчений Аристарх не зробив припущення про те, що в центрі всесвіту стоїть не Земля, а Сонце.
Однак його ідеї були сприйняті всерйоз і розвинені належним чином. У II столітті до н. е. у Стародавній Греції астрономія плавно перейшла в астрологію, релігійні догматизмы і навіть містицизм стали переважати над раціоналізмом. Настав загальний криза науки, і тоді вже нікого не хвилювало, на чому тримається земля. Були інші справи і турботи.
