Висновок
Яку б навчальну завдання ставив перед хлопцями сучасний вчитель, вона передбачає гармонійний розвиток школярів. Безумовно, традиційний пояснювально-ілюстративний спосіб навчання не підходить для сучасної школи, так як послідовність дій, ключові моменти, необхідні для розгляду, – все це пропонував на авторитарній основі вчитель. У дітей не було можливості для демонстрації свого нестандартного мислення, розкриття творчого потенціалу, розвитку універсальних умінь і навичок.
Враховуючи ті перетворення, які спостерігаються в даний час у вітчизняній освіті, можна говорити про повсюдне переході дитячих садків, ліцеїв, гімназій на особистісно орієнтований підхід до навчання та виховання підростаючого покоління. Сучасні школярі вже не є пасивними елементами освітнього процесу, вони стають його активними об’єктами.
Перехід на проектну і дослідницьку методику гуманітарної, природничої, наукової областях шкільної програми вже дав свої перші позитивні результати. Випускники сучасної школи адаптовані до вимог соціального середовища, вони готові до постійного навчання, розвитку. Якщо в класичній освітній системі навчання передбачало одночасне набуття певних навичок і умінь, то в даний час ситуація стала зовсім іншою. Для того, щоб молодий спеціаліст був затребуваним на ринку праці, він повинен бути мобільним і готовим до отримання знань, а прищеплення таких навичок – завдання школи.
