Частини мови нейтральної лексики
Межстилевая лексика представлена майже всіма частинами мови російської мови – як самостійні, так і службові. Це ще раз підтверджує фундаментальність цього пласту в мові. Слова нейтральної лексики відносяться до частин мови:
- Іменником: “поле”, “стіл”, “будинок”, “вітер”, “дружба”, “сила”, “час”.
- Дієсловам: “зробити”, “їхати”, “бачити”, “переживати”, “творити”.
- Прикметником: “синій”, “ніжний”, “зайвий”, “дерев’яний”, “північний”.
- Прислівників: “добре”, “по-собачому”, “дуже”, “видно”.
- Займенникам: “наш”, “той”, “ти”, “хто”, “вона”.
- Числівником “перший”, “п’ятеро”, “десять”.
- Службовим словами:
- спілкам: “неначе”, “тобто”, “а”, “але”;
- частинкам: “уж”, “як”, “ніби”;
- приводами: “для”, “близько”, “в”, “завдяки”.
Не належать до загальновживаної лексики
Єдина частина мови, яка не може бути нейтральним словом – вигук. Приклади: “здорово”, “ух”, “штанці”, “здрастуйте”. Ці слова спочатку несуть емоційне забарвлення.
Є і такі поняття, для позначення яких не знайдеться слів нейтральною експресії – це тільки випадки високого або тільки низького стилю мовлення. Наприклад: “бовдур”, “говорун”, “ідіот” або “трибунал”, “ораторій”. Неможливо уявити наукову статтю з введеним в контекст слова “дурень”. Подібні слова мають яскраве забарвлення, тому не можуть бути вжиті в іншому стилі мовлення. Нейтральні ж функціонують у всіх стилях.
