Невизначено-признаковые
У них головним словом є невизначений займенник, залежне ж може позначати ознака, вказувати на предмет або місце.
Приклади:
- На мене впало щось важке.
- Андрій наступив на щось м’яке в темряві.
- Марина злякалася урагану – це було щось незрозуміле.
- За дверима стояв хтось у чорному.
- Хтось з пилкою підрізав гілки з дерева.
- Десь у полі гули хрущі і скрекотали коники.
- Звідкись згори долинув жалібний писк.
- Цей цегла обов’язково впаде комусь на голову.
Словосполучення зі значенням спільної дії
Існують також неподільні словосполучення в реченні з певним значенням. У них залежне слово може позначати спільна дія, сприйняття, а також тотожне відношення або ознака. Там головне слово завжди стоїть у називному відмінку, а залежне – в орудному з прийменником «з».
Здавалося б, таке словосполучення може здатися вільним, так як обидва слова (і головне і залежне) – синтаксично цільні. Але на неможливість поділу таких конструкцій синтаксису вказує присудок. Воно завжди стоїть у множині, в той час як головне слово – в єдиному.
Приклади:
- Мати з бабусею поїхали в гості.
- Сестра з братом слухали музику в своїй кімнаті.
- Дід з тіткою Машею не любили танцювати.
- Лев з левицею грілися на сонечку у вольєрі.
Візьміть на замітку! Існує і зворотна ситуація, коли таке словосполучення може стати вільним. Для прикладу можна порівняти два речення:
- Мама з донькою шили плаття на випускний.
- Мама з донькою шила сукню на випускний.
І в тому, і в іншому реченні видно, що шукане словосполучення – «Мама з донькою». Однак у першому прикладі, так як присудок стоїть у множині, – це синтаксично неподільний збірне словосполучення, а в другому – абсолютно вільний, оскільки присудок «шила» має єдине число.
