Пам’ять
Серпневим ранком 1915 року начальник телеграфної станції капітан Кастнер отримав повідомлення з обложеного Модлин. За словами очевидця, прослухавши радіограму, Кастнер з виразом скорботи і ледь стримуючи сльози, мовчки підійшов до карти і поставив хрест на Новогеоргієвська. Невідомо, хто відправив телеграму, але в ній говорилося, що бійці більше не можуть битися під безперервним вогнем, не встигають виправляти поломки і припиняють оборону, виконавши свій обов’язок. В кінці слідувала прохання. “Просимо не забути нас” – свідчила радіограма.
На жаль, написаний начальником телеграфу хрест став символічним для Новогеоргиевска. Оборона фортеці стала забороненою темою для обговорення, на довгі десятиліття, немов зникнувши з російської історії. Навіть військові історики воліли обходити стороною трагічну історію оборони Новогеоргиевска.
Прохання бійців не була виконана. Лише через більш ніж сто років, люди стали згадувати про трагічну історію фортеці. Виявилося, що інформації про бійців, які обороняли фортецю, вкрай мало. Серед видатних офіцерів імператорської армії, задіяних в обороні фортеці, називають чотири прізвища: Федоренко, Стефанов, Бер і Берг. Ці прізвища відомі завдяки розповіді колишнього царського, а потім радянського офіцера В. М. Догадина. Вони не підкорилися наказу коменданта і не здалися, а втекли з фортеці і подалися доганяти далеко пішла російську армію. 18 днів вони пробиралися по тилах німців, пройшли за цей час 400 кілометрів, і тільки під Мінськом вийшли в розташування наших частин.
Сьогодні збережена частина фортеці є меморіальним комплексом, розташованим в місті Нови-Двур-Мазовецки (Польща).
Певний внесок у відновлення історичної справедливості та історичної пам’яті про фортеці Модлін вносять родичі солдатів і офіцерів, які проходили службу у Новогеоргиевской фортеці. Федір Воробйов – один з військовослужбовців, родичі якого, розшукуючи інформацію про своїй сім’ї, допомагають відновити відомості про героїчні і трагічні сторінки російської історії.
