Образ і характеристика Діжок у пєсі На дні Горького

У п’єсі «На дні» Максима Горького вдалося віртуозним чином описати і об’єднати в єдине ціле неймовірна кількість різноманітних елементів. Це і людські характери, і звичайна життєдіяльність простих людей, і глибока філософія. І все це, зрештою, створює щось цікаве і самобутнє. Безумовно, величезну кількість свого таланту і майстерності Гіркий відбив в описі мешканців нічліжки. Не найменшу роль у творі відіграють жіночі персонажі.

Кваша – це звичайна торговка пельменями, яка вважає себе, і не без підстав, вільною жінкою. Жінкою сильною. Однак, незважаючи на цю силу, вона здатна відчувати почуття жалю, співчуття. Так, уважний читач може звернути увагу на самий початок п’єси, де Діжа, проявляючи таке рідкісне в своєму оточенні милосердя, намагається нагодувати вмираючу Ганну. Сцена, безумовно, сильна. «А ти співаєш. Гаряче – мягчит. Я тобі в чашку відкладу і залишу… коли Захочеш, і поїж!».

Ця жінка нікому не дозволить зневажливого, вільного до себе звернення. Особливо чоловікам. Особливий інтерес викликають її думки про заміжжя. До шлюбу жінка ставиться вкрай різко, навіть негативно. У п’єсі є момент, коли Медведєв пропонує Діжі стати його дружиною, проте на цю пропозицію вона відповідає категоричною відмовою. Згодом читач дізнається, що Кваша коли давно вже була заміжня. Проте в якийсь момент жінка залишається вдовою. Але вдовою не горюющей, а зовсім навпаки – щасливою. І цей факт викликає здивування і питання – як же так? Але не варто забувати, що жорстокі чоловіки в ті часи не були рідкістю. І важко собі уявити, що пережила героїня, на які муки прирікав її чоловік, що тільки після його смерті вона відчула себе вільною, щасливою людиною.

Бідна жінка роками терпіла чоловіка-тирана. Навіть згадуючи про його смерть, вона використовує не надто доречний в таких речах дієслово «здох». Але ці сумні роки не змусили її замкнутися і опустити руки. Навіть навпаки, можливо саме цей відрізок життя дозволив їй стати сильною, вольовою людиною.

Важкі життєві обставини і помітна грубість у словах є для Діжок якимсь панциром, з допомогою якої жінка оберігає себе від злості зовнішнього світу. Побої чоловіка, злидні, важкі роки – нічого не змогло зломити Діжу, вона зуміла зберегти й навіть зміцнити свою силу духу.

Дивіться також:  Характеристика і образ Бубнова у пєсі На дні Горького твір

Варіант 2

Твір М. Горького «На Дні» – це глибока соціальна драма. Кваша одна з другорядних персонажів твору Максима Горького «На дні», яке вважається кращою п’єсою і досягло досконалості.

Кваша одна з тих, хто живе в нічліжці, яка належить старому Костылеву і його дружині Василині Костылевой. Кваша торгує пельменями. Вона добра, це видно по відношенню до смертельно хворій дівчині Ганні. Вона приносить дівчині пельмені, піклується про неї.

Кваша – сильна і незалежна жінка, яка може про себе подбати. Вона багато працює, виконуючи навіть саму важку роботу, щоб заробити собі на життя. Раніше вона вже була одружена, а тепер вважає себе вільною жінкою. Прожила в нещасному шлюбі 8 років. Вона несхвально відгукується про свого чоловіка, так як він бив її і всіляко знущався. Життя її була жахливою навіть у нічліжці, але вона не здається. Кваша не довіряє чоловікам. Але до неї женихи набивається родич господарки нічліжки, в якій проживає Кваша. Це служитель закону п’ятдесятирічний поліцейський Медведєв. Кваша відхилила пропозицію Медведєва, посилаючись на те, що вона вже була заміжня, і з неї вистачило одного разу. Це рішення було прийняте нею після смерті чоловіка – деспота. Незважаючи на різкі слова, на зовнішнє безсердечність Кваша змогла залишитися доброю і вміє співчувати.

Після смерті Костильова, вона все ж погоджується вийти заміж за Медведєва. Але і в цьому заміжжя її спіткала невдача. Медведєв нібито став пити з-за того, що всі дізналися, що вона його побила. А Діжка говорила, що Медведєв замість того, щоб допомагати їй став пити. З-за цього не зовсім ясна точна причина, по якій Медведєв став пити.

Твір «На дні» це геніальний твір драма. Твір допомагає замислитися про життя людей, які ведуть асоціальний спосіб життя. І про людей, які не пам’ятають, що таке радість життя. Такі люди зневірені обставинами, і ці люди починають приймати таке життя як належне.

Усі жіночі образи в творі Максима Горького «На дні» змушені жити у важких умовах. Доля була нещадна до цим нещасним жінкам. Але Кваша не зневіряється і намагається бути в стороні і жити життям, яке призначене їй.

Дивіться також:  Аналіз оповідання Макар Чудра Горького 11 клас

Твір про Діжу

П’єса Максима Горького “На дні” з’явилася у не простий час, в епоху суворої цензури. У цьому творі розкриті всі актуальні соціальні проблеми. Автору довелося відстоювати кожну репліку персонажів і не даремно. Ця книга корисна не тільки для сучасників, але і для нас, тобто майбутньому поколінню. Вона настільки цікава і складна, що викликає багато полемік досі.

Дія п’єси починається з опису місця, де в силу поганих обставин зібралися головні діючі особи. Лиходійка-доля не пощадила нікого з них не подивилася на їх звання, становище в суспільстві, нещадно звела людей різних національностей і різних станів в одному місці. Незважаючи на ці відмінності їх об’єднує одне – це жахливе притулок, брудне, бідне і безпросвітне, таке ж, як і їх майбутнє…

В їх звичайних розмовах можна побачити, що вони живуть тільки сьогоднішнім днем. Минуле для них не існує, воно стерлося, розчинилося: на дні нескінченних пляшок горілки; у п’яних бійках, шинках; дзвінких копійках, за які нічого не купиш, хіба що, сплатиш перебування в нічліжці її жорстоким господарям; в брудних речах; в людях навколо; в панують байдужість один до одного; в хворобах, стражданнях та смертях… Герої п’єси, ніби борсаються на дні крижаного океану і безпорадні зробити що-то, виплисти на берег. Адже ніхто не підтримає, весь світ проти, а вони – проти цього світу. У них немає віри в Бога, в гарний, у життя, у людей… Вони борсаються так кожен день до тих пір, поки до них не приходить мандрівник Лука і не осяє звичну обстановку. Проте більшість людей вже настільки отруєні отрутою, що шлях до порятунку для них нездоланним…

І у всій цій безодні все-таки залишаються такі люди, як Діжа.”…Вільна жінка, сама собі господиня…” – так, вона про себе говорить. Поки більшість її сусідів безцільно животіє, ця жінка просто продовжує жити. Її вчинки немов говорять, що жити можна і в таких умовах. Вона знайшла собі роботу, торгує пельменями на базарі, стежить, щоб у цьому убогому житлі було чисто, заступається за вмираючу Ганну і дбає про неї. Кваша – другорядний персонаж, вона ніби залишається осторонь від жахливих подій, які відбуваються і живе своїм життям.

Дивіться також:  Характеристика і образ Радды (Макар Чудра Горького) твір

Ця незалежна жінка, звичайно, не єдина у п’єсі, про долю якої розповідає нам, читачам, М. Гіркий. Автор показує те, як справляються з тяжкими життєвими випробуваннями жінки в ті часи, через вчинки Анни, Наташі, Насті, Василини та Діжок. Ця книга не тільки про можливості людини в безвихідних ситуаціях, але і про дні душ… Автор дає пряму відповідь на питання: як пізнається людина? Виходить все, що приховано в ньому, не тільки коли є гроші, влада, але і під час біди. В крайній нужді, в розпачі, в складних ситуаціях душа показує свою виворіт. Станеш ти таким жорстоким і нещадним, як Василина? Змиришся і будеш терпіти все життя приниження і побої від чоловіка, а потім зовсім опустиш руки, даючи дну затягнути тебе ще міцнішим?

Так сталося з Ганною. Вона зачахла і вмерла. Будеш віддаватися мріям і мріям, продовжуючи вести гідний спосіб життя, як Настя? Або ж просто відпустиш все, що погане минуле, зможеш вижити одна, прогодувати себе? Що і вибрала Кваша. Вона не стала чекати спасителя або чудесного випадку, як це робила Наталія, терплячи знущання і побої її сестри Василини і чоловіка. В ті часи було справжньою мужністю, жити однією і незалежною. У дівчат в ту пору був один шанс вийти заміж, і добре, якщо чоловік потрапляв добрим. У Діжок ж, єдиним радісним днем було з її сімейного життя, коли чоловік помер: “… Як здох мій милий чоловічок, – ні дна б йому ні покришки, – так я цілий день від радості одна просиділа: сиджу і все не вірю щастя своєму…” І незважаючи на це сумне минуле, вона вміє за себе постояти, прикрикнути, якщо потрібно, а то і в хід пустити кулаки.

Зрештою, Кваша все-таки погодилася жити з Медведєвим – дядьком Василини і Наталії, який давно вже пропонував їй вийти заміж за нього. Хоч і п’єса “На дні” закінчується невизначено, можна здогадатися про те, що більшість людей, які живуть у нічліжці, не зміняться, однак Кваша подає надію, що вона зможе все-таки вирватися.