Максим Горький писав свої твори в стилі реалізм, у перших його творах відчуваються нотки романтики. Персонажі повістей і оповідань живуть в гармонії з природою. Всі герої творів Горького дуже цікаві особистості, які по-своєму дивляться на навколишній світ. Так і в наших двох головних героїв виник конфлікт, із-за того що кожен по своєму сприймав світ.
Письменник показує нам Челкашина як людину, який не має за плечима нічого, він любить алкоголь, одягнений брудно, одяг порвана, взуття немає. Від нього неприємно пахне і веде він себе не адекватно. У чоловіка був гострий ніс, хижий погляд, темні вуса й сумні очі.
Другого головного героя автор показує нам з абсолютно іншого боку. Це молодий хлопець, в небесно-блакитній сорочці, в простих штанцях. Його головний убір вже зовсім зносився, але він з гордістю несе його на своїй голові. Хлопець дуже масивний, у нього сильні плечі і руки, русяве волосся, засмагле тіло. Його очі світло-блакитного кольору наповнені добротою. Це скоєно два протилежних персонажа.
Один раз Гаврило пішов до шинку, там він добряче випив. В той момент в цьому приміщенні знаходився Челкашин, він довго і вдумливо дивився на нього і думав, що саме він зможе змінити долю Гаврила на свій розсуд. Що він не повторить тих жахливих помилок, які зробила Челкашин. Челкашин бачить молодого хлопця, він дивився і його гризла совість, що він вже досить старий, а хлопець зовсім юний і у нього все попереду. Тут автор описав нам Челкашина як людину, яка може страждати, вдумуватися в свої вчинки.
Далі ми бачимо море. Гарне і могутнє, воно наповнене силою. Челкашин любив море, він відчував безкрайню свободу в той момент, коли знаходився поруч з ним. Гаврило не любив свободу, йому було страшно.
Коли ці двоє чоловіків йшли на злочин, в голові у кожного була думка про гроші. Гаврило охоплений страхом, А Челкашиным заволоділа зло, він злиться на всю роботу, на свого напарника, на човни, які розташовані поблизу. Там перебували сторожа. Напарники ділять свою здобич – вкрадені гроші, але Челкашин вирішує віддати свою частку в кількості 540 рублів. А Гавриле спочатку здається, що занадто мало вони вкрали, йому мало навіть своєї частини і він просить у напарника ще і раптом він вирішується зізнатися про думках, в яких хоче вбити Челкашина, той забирає гроші собі. І Гаврило кидається в бій зі своїм супротивником, вони б’ються за гроші.
Тут ми бачимо, як на очах змінюється ставлення до героя. Челкашин насправді не погана людина, він дуже добрий і м’якосердий в душі, найголовніше, що він відчуває свободу. А Гаврило проявив себе як підлий, злий хлопець, за гроші він готовий навіть на вбивство. Він буде принижуватися лише для того що б мати в руках багатство.
Підводячи підсумок можна сказати, що не можна судити людей, дивлячись на зовнішність і опис. Головна риса людини – це її вчинки. Челкашин залишився людиною навіть і за таких обставин, а справжня сутність Гаврило проявилася, як тільки розмова зайшла за гроші.
