«На дні»- одне з найвідоміших творів Максима Горького. У п’єсі ми бачимо кілька людей, які з різних обставин опинилися на дні життя. Вони всі живуть у нічліжному будинку Костильова. Максим Горький показує важкі умови життя, в яких перебувають герої, розповідає історію кожного персонажа, зачіпаючи купу філософських питань.
Особливу увагу варто звернути на жіночі образи п’єси. На мою думку, важливу роль на розкриття філософії зіграли саме жінки. Кваша, Ганна, Наталка, Настя – у кожної жінки свій характер, свої думки, мрії, діяльність. Особливу увагу хочеться звернути на образ Насті, так як її історія є однією з найбільш трагічних і суперечливих.
Образ Насті незвичайний, ця двадцятичотирирічна дівчина викликає у читача одночасно почуття жалю і огиди. Справа в тому, що Настя опустилася жінка, їй доводиться продавати своє тіло, вона часто п’є, живе в злиднях, бруду, приниженні. Що привело її до такого життя? Письменник не називає точної причини, але можна здогадатися, що Настя, будучи мрійливою дівчиною, в один момент перестала боротися за свої мрії.
Дівчина любила читати романи про чистої, відданої любові. Вона уявляла, як знайде любов всього свого життя, але мрії юної дівчини були нереальні, їм не судилося збутися. Настя виявилася в жахливій ситуації, опустила руки, і знайшла для себе лише один вихід, щоб забутися, піти в себе – пиячити, вигадувати персонажів у своїй голові, розповідати вигадані історії оточуючим, продавати своє тіло аморальним чоловікам. Її оточує бруд, але її мрії піднесені, романтичні, але на жаль, нездійсненні.
Образ Насті змушує замислитися на такі питання: чи Можливо відмовлятися від своєї мрії? Як не опустити рук в боротьбі за неї? Як вижити у важких умовах? Припустимо продавати себе, навіть якщо дуже складно? Важко якось однозначно поставитися до образу цієї занепалої жінки. Їй можна поспівчувати, адже вона опинилася в найжахливіших умовах, її мрії не збувалися, а це будь-якої людини заганяє в тривалу депресію. З іншого боку можна сказати, що Настя – слабка, вона відступила, не продовжила боротися за свої романтичні мрії, тому й опинилася на дні. Можна відчувати до неї огиду за її аморальний спосіб життя. Але винна в цьому? Могла вона продовжувати йти до своїх нереальним мріям? Варто здаватися?
Роблячи висновок, хочеться сказати, що Горький вводить образ Насті для того, щоб примусити читача задуматися: чи реальні його мрії і що робити, якщо нічого не виходить?
Твір про Настю
Це серйозний твір Максима Горького п’єса На дні поєднує в собі звичайну життя людей і злободенних проблем того часу. Письменник уміло поєднує побут і важкі умови того навколишнього світу, людські характери. Особливий вплив на розкриття філософії в п’єсі надають жіночі образи, як Наташа, Ганна, Василина, Настя та інші. Їх самобутні образи і цікаві, так як таке життя надломила багатьох особистостей, які опускалися на дно, торгуючи собою або ж хворіючи вмирали. Але деякі жінки намагалися боротися з долею.
Сильна жінка Кваша груба і наполеглива. Її погляд пронизує і лякає. Ганна ніжна натура, яка щодня терпить біль і приниження від свого чоловіка і ніхто при цьому їй не співчуває. А Настя відвідувачка нічліжки займається проституцією, при цьому мріючи про кохання і пристрасті. Дивлячись на неї у читача виникають різні почуття, у тому числі і жалість. Для будь-якої людини жінка це образ наповнений любов’ю до життя, до материнства. Для багатьох жінка це символ затишку в будинку і сімейного щастя, але образ дівчини Насті протиставляється. Її життя-це дзеркальне відображення благородної і чистої натури. У важкий момент життя піддавшись тиску проблем вона вирішує зайнятися неблагородним справою.
Максим Горький являє Настю, як любительку бульварних романів. Її мрії піднесені й нереальні. Думки лише про пошук чистою і сильною романтичної любові. Вся пристрасть змушує мріяти про нереальні мрії, але на жаль вони не можуть збутися. Цю опущену жінку оточує бруд, вульгарність і злидні. Опинившись в екстремальних умовах вона опускає руки і починає працювати продаючи своє тіло аморальним чоловікам. Перестає боротися за своє життя і для того щоб забутися вона часто торкається до пляшки, напиваючись до втрати свідомості. Мріючи вона розповідає оточуючим про свого коханого при цьому постійно плутає його ім’я чи Рауль, то Гастон. Ці розповіді викликають у оточення сміх і глузування над мріями жінки, що займається проституцією. В її розповіді вірять лише Наташа і Цибулі.
Безвихідь відображається в оточуючих лахмітті і в пияцтві навколо Насті. Відхід від реальності супроводжує випитий алкоголь. Тільки прочитавши і відчувши кожну мить цієї п’єси починаєш замислюватися про тих нелюдських умовах, які були в той важкий час. Так ми відчуваємо весь трагізм долі багатьох мешканців нічліжки. Адже людина повинна в будь-яких ситуаціях зберігати мужність, так само честь.
