Аналіз твору Горького Пісня про сокола 8 клас

В «Пісні про сокола» показав Гіркий ідеал людей хоробрих і вільних. Їх у творі втілює сокіл. Дотримуючись свого улюбленого прийому, автор протиставляє такого типу людей і їх протилежність. Це – вже. Він показує сутність обох цих типів характерів, їх цінності.

Розповідається ця «притча», або, як названа вона автором, пісня вустами старого чабана, якого письменник просить розповісти йому казку. І він виконує з похмурим наспівом цю пісню. Супроводжується все це Гіркий описом морського пейзажу. Він представляється у творі чимось незмірно глибоким, повним мудрості і величі.

Автор підкреслює в самому початку твору той стан, в якому перебували він і його супутник. Вони були налаштовані на роздуми. Такий опис навколишнього героїв краєвиду і настрою, і читача спочатку вводить в глибоку задумливість і спокій. Цього домагається Гіркий саме описом моря, передаючи те, що воно навіяло на нього самого.

Твір рясніє великою кількістю епітетів, порівнянь і уособлень. Завдяки цьому прийому, звучить воно дуже поетично.

Два героя пісні, вже й сокіл, – це уособлення людей двох складів характерів. Одні з них звикли жити своїм звичайним повсякденним життям. Вони спокійні, адже все тече рівно і гладко. Це стан застою підкреслює автор і тоді, коли змальовує розмірковує вужа лежачим на камені. Він символізує саме ту неповороткість і приземленість думок.

Інший тип людей – це бунтарі, свободолюбцы. Вони сміливі і, найчастіше, нерозважливо хоробрі. Це ті, хто не буде жити таким життям. Такі люди здатні підривати усталені норми і вести за собою інших. Не дарма ж співає море пісню про божевілля хоробрих.

Сокіл, який є в цьому творі уособленням саме таких особистостей, навіть перед лицем смерті не може вгамувати своїх поривів. Будучи вже смертельно уражений, він все ще рветься в бій. Він хоче притиснути до своєї рани ворога, щоб той захлинувся кров’ю. І, не бажаючи лежати і чекати приходу кінця, сокіл кидається вниз. Останні свої хвилини, і ті проводить він у польоті.

Дивіться також:  Образ і характеристика Медведєва у пєсі На дні Горького твір

В образі сокола можна побачити зображення революційно налаштованих людей, особливо якщо врахувати час написання цього твору.

А образ вужа – уособлення міщанства, не хоче підривати засад і змінювати звичне середовище існування та спосіб життя.

Сокіл, хоч і ненадовго, але все ж зміг зацікавити вужа небом. Однак той, зробивши спробу пізнати це простір, розчаровується у всіх цих вигадках, і починає ще більше любити звичну для себе середовище. Адже там є всі умови для його безбідного існування. А на небі їх немає – воно, на думку вужа, пусто та марно.

Саме так вважають багато людей, які не можуть уявити собі іншого існування, крім того, яке вони ведуть все своє життя. І, навіть надихнувшись чиїмось розповіддю і заглянувши трохи в цю іншу життя, вони не знайдуть у ній нічого і повернуться назад. Адже їм не судилося злетіти, а судилося повзати. Але заслуговують слави і почестей ті, хто знає щастя вільного польоту і готові віддати за нього життя.