Одним з персонажів твору Гоголя “Ніч перед різдвом”, є Йосип Никифорович, сільський священнослужитель. Автором описується зовнішність Осипа Никифоровича, як досить непоказна і особливо нічим не видатна. Дяк описується, як не дуже об’ємистий тілом чоловік, досить худий і худорлявий, з тонкими довгими пальцями і рідкісними волосинками.
В ті часи священнослужителі носили довге волосся, які часто запліталися ними в подобу коси. Косичка Осипа Никифоровича стала з часом досить ріденькою, завдяки старанням дружини дяка, яка в припадку гніву тягала його за волосся. І треба сказати, що не просто так гнівалась дружина Осипа Никифоровича. Дяк, хоч і був священнослужителем, не відмовляв собі в тілесних задоволеннях, серед яких почесне місце займав блуд. Йосип Никифорович, крім своєї дружини, любив жінок і часто заходив, в надії на плотські втіхи, до велелюбної Солохи, матері коваля Вакули. Солоху односельці вважали відьмою, але це анітрохи не бентежило охочого до плотських і мирських радощів дяка. Гоголь, описуючи прихід священнослужителя до відьми за плотськими втіхами, на прикладі дяка іронізує над багатьма священнослужителями, висміюючи їх нещирість, показне “святошество” і лукавость.
Швидку на розправу дружину свою Йосип Никифорович побоювався. Боїться він і свого начальства, що характеризує його як досить боягузливу особистість. Дяк хитрий і жадібний, проте любить організовувати посиденьки, де за “чаркою горілки” веде бесіди з багатими односельцями. Дяк до себе в гості запрошує не “аби кого”, а саме “колір місцевого товариства”, тих хто в селі багатший і має хоч якусь владу.
По натурі Йосип Никифорович лицемірний і брехлива людина, що ховає під личиною “святоші” свої вади. Дяк – багатий чоловік, який напередодні вибудував собі нову хату. Дяк любить смачно поїсти і випити, не економить на собі, марнотратний. Звідки ж взялися в нього гроші на нову хату? Не інакше як з церковної скарбниці, куди заповзятливий священик запускає свої ручки. Відразу перед очима постає образ хитрого і воровітого людини, яка волею автора потрапив в дурне становище, коли прийшов до Солохи – дяка довелося сидіти в мішку поруч з самим чортом! Завдяки іскрометному гумору, яким пронизаний твір, образ дяка не викликає у читача неприязні. Пригоди Осипа Никифоровича викликають тільки завзятий сміх і негатив від опису цього негативно персонажа зникає.
