У комедії «Ревізор» Гоголь висміює сучасну йому російську дійсність, малюючи збірні образи російської бюрократії.
Християн Іванович Гібнер – не відноситься до головних героїв п’єси. Він німець за походженням, який працює лікарем у повіті. Судячи по імені та по батькові, Гібнер вже народився в Росії і повинен був обрусіти. Проте він не спромігся навіть добре вивчити мову. Погане знання російської також підкреслює професійну некомпетентність державного службовця. Незрозуміло, яким чином можна ставити діагнози, не розібравшись у скаргах хворого. Разом Артемієм Пилиповичем Суницею, піклувальником богоугодних закладів, Гібнер вважав за краще пустити на самоплив лікування. В країні, де державний апарат, в основному, дбає лише про себе, Гібнер з Суницею наслідують приклад більшості.
З професійної точки зору Гібнер – поганий лікар, не зазнає не тільки людського співчуття, але навіть інтересу до своїх пацієнтів. Його не займає медицина як наука, яка перетворилася для повітового лікаря в синекуру. Не показані в комедії і якісь інші захоплення доктора, він виступає як втілена сірість.
Лікарня повітового міста знаходиться в занедбаному стані, в ній панує антисанітарія. Палати брудні, пацієнти також не забезпечені чистим одягом, білизною і курять. Лікарня не виконує свої функції, як і поліція, суд та інші відомства. На лікувальному закладі лежить друк занедбаності, як і, на думку Гоголя, взагалі, на російському державному механізмі при Ніколає I. Мабуть, не просто так прізвище Гібнер співзвучна слову «гинути». Вона повинна показати повільне вмирання суспільства, яке, в більшості своєму, навіть не помічає цього, як хворі, які перебувають під опікою цього повітового лікаря.
Німецька прізвище лікаря служить додатковим обґрунтуванням ідеї Гоголя, що країна управляється не належним чином. Абияк виконує свої обов’язки представник нації, що славиться своєю акуратністю і сумлінним ставленням до справи. Якщо навіть німець піддався загальному настрою, то чого чекати від інших?
Гібнер в комедії говорить дуже мало. Автор не прагне показати його негативні якості. Повітовий лікар став просто деталлю в погано працюючому механізмі. Як представник найгуманнішої професії, він більш наочно демонструє бездушне ставлення держави до людей, властиве й іншим чиновникам.
