Характеристика і образ Гибнера в комедії Гоголя Ревізор

У комедії «Ревізор» Гоголь висміює сучасну йому російську дійсність, малюючи збірні образи російської бюрократії.

Християн Іванович Гібнер – не відноситься до головних героїв п’єси. Він німець за походженням, який працює лікарем у повіті. Судячи по імені та по батькові, Гібнер вже народився в Росії і повинен був обрусіти. Проте він не спромігся навіть добре вивчити мову. Погане знання російської також підкреслює професійну некомпетентність державного службовця. Незрозуміло, яким чином можна ставити діагнози, не розібравшись у скаргах хворого. Разом Артемієм Пилиповичем Суницею, піклувальником богоугодних закладів, Гібнер вважав за краще пустити на самоплив лікування. В країні, де державний апарат, в основному, дбає лише про себе, Гібнер з Суницею наслідують приклад більшості.

З професійної точки зору Гібнер – поганий лікар, не зазнає не тільки людського співчуття, але навіть інтересу до своїх пацієнтів. Його не займає медицина як наука, яка перетворилася для повітового лікаря в синекуру. Не показані в комедії і якісь інші захоплення доктора, він виступає як втілена сірість.

Лікарня повітового міста знаходиться в занедбаному стані, в ній панує антисанітарія. Палати брудні, пацієнти також не забезпечені чистим одягом, білизною і курять. Лікарня не виконує свої функції, як і поліція, суд та інші відомства. На лікувальному закладі лежить друк занедбаності, як і, на думку Гоголя, взагалі, на російському державному механізмі при Ніколає I. Мабуть, не просто так прізвище Гібнер співзвучна слову «гинути». Вона повинна показати повільне вмирання суспільства, яке, в більшості своєму, навіть не помічає цього, як хворі, які перебувають під опікою цього повітового лікаря.

Німецька прізвище лікаря служить додатковим обґрунтуванням ідеї Гоголя, що країна управляється не належним чином. Абияк виконує свої обов’язки представник нації, що славиться своєю акуратністю і сумлінним ставленням до справи. Якщо навіть німець піддався загальному настрою, то чого чекати від інших?

Дивіться також:  Образ і Характеристика Манілова в поемі Мертві душі Гоголя твір

Гібнер в комедії говорить дуже мало. Автор не прагне показати його негативні якості. Повітовий лікар став просто деталлю в погано працюючому механізмі. Як представник найгуманнішої професії, він більш наочно демонструє бездушне ставлення держави до людей, властиве й іншим чиновникам.

Твір на тему Гібнер

Багато творів Миколи Васильовича Гоголя, великого класика російської літератури, спрямовані на висміювання суспільних вад. У комедії «Ревізор» письменник викриває дійсність будь-якого містечка Росії того часу. Відсутність назви міста і його територіального вказівки дозволяє сказати, що це збірний образ. Н. В. Гоголь створив запам’ятовуються читачеві портрети не тільки головних героїв, але і другорядних, саме останні допомагають розкрити образи дійових осіб твору, чиновників, вищий світ.

Християн Іванович Гібнер – один з другорядних персонажів комедії. Н. В. Гоголь показує його в ролі повітового лікаря, ймовірно, німецького походження, про що можна судити по імені та прізвища, що нагадує слово «гинути».

Гібнер приїхав в Росію без знання російської мови, це заважає йому не тільки висловлювати свої думки в нерідний країні, але і якісно виконувати свою роботу – надавати допомогу хворим. У творі практично немає монологів лікаря, всього пара реплік: «він буде сюди?» і «ліками багато мужики здоровий!». В інших діях повітовий лікар видає лише звуки, про це автор говорить в ремарках: «Християн Іванович видає звук, почасти схожий на букву «і» та кілька на «е»…».

Так само на невиліковність пацієнтів, які «мруть, як мухи», впливають наступні фактори. Християн Гібнер і Артемій Пилипович Суниця, піклувальник богоугодних закладів, не ставлять діагнози хворим, не лікують їх, бо впевнені, що медикаментозна допомога, операції зайві, якщо пацієнту призначено долею вилікуватися, то так і буде, якщо ж йому не судилося жити, то цього не змінити.

Дивіться також:  Селяни і господарство Манілова в поемі Мертві душі

Повітовий лікар апатичний до пацієнтів. У лікарнях панує хаос, хворі не отримують належного догляду: ніхто не стежить за чистотою і порядком у них, хворі курять тютюн прямо в медичних установах, носять брудний одяг, за словами городничого “схожі на кузнєцов, як звичайно вони ходять по-домашньому”.

Використовуючи прийом сатиричного перебільшення, Н. В. Гоголь розкриває моральні та соціальні теми. Письменник викриває не тільки повітового лікаря, але і громада міста N в цілому, де кожен чиновник по-своєму порочний, зловживає владою.