Історія Івана Тимофійовича
Зміна обстановки всім нам необхідна час від часу для того, щоб відпочити, набратися нових вражень. Ось і Іван Тимофійович їде на Поліссі. Іван Тимофійович опинився у поліській глибинці з обов’язку служби і з надією зібрати фольклор для своїх літературних починань. У реальності ж все виявилося не так райдужно: полешуки на контакт не йшли, він був для них чужинцем, навчити їх грамоті також не вийшло.
Єдиною розвагою стало полювання. І ось одного разу заблукавши в лісі, пане зустрічає прекрасну Олесю. Красива, доброзичлива, з оксамитовим живим голосом дівчина немов полонила Івана Тимофійовича. Зустрічі закоханих в лісі було для пана немов бальзам на душу.
Дівчина, як і її бабця Мануйлиха, вміла добре гадати. Ворожіння ж Олесі віщувало біду від зустрічей з Іваном Тимофійовичем. Дівчина відчувала слабодухість пана, але її навіть це не зупинило.
А у панича справді сили волі не було: справи до кінця доводити не вмів, кидав усі свої починання на підлогу шляху (спроба навчити грамоті полешуков), слова розходилися з його вчинками, хоча і словами своїм господарем він не був.
Час минав. Відносини з простими селянами краще не ставали, відносини з Олесею тривали. Хоч і був Іван Тимофійович розумним, інтелігентним, щирим, але навіть зі своїми думками розібратися не міг.
І Олесю прийняти такою якою вона була теж не міг. Іван Тимофійович і зовсім ставить перед вибором дівчину: або він або її чаклунство. Час знадобилося йому для того, щоб наважитися зробити Олесі пропозицію руки і серця.
Погодившись дівчина прирекла себе на вірну загибель. Пан почував, що похід в Олесі церква явно нічим хорошим не закінчиться, але не зробив нічого, щоб врятувати її від ганьби. Іван Тимофійович наважився зазирнути до неї вже після того, що сталося. Принижена, хвора, перелякана Олеся.
Так боягузтво, слабкість, страх пана змогли знищити молоду дівчину. Купрін не засуджує Івана Тимофійовича, а навпаки співчуває йому тому, що незважаючи на все, але пан розуміє свою провину і відповідальність за те, що трапилося, але виправити вже нічого не можна, образ дивовижною Олесі залишиться лише у пам’яті.
