Образ і характеристика Костылина в оповіданні Кавказький бранець Толстого твір

У творі Льва Толстого Кавказький полонений, якого сам автор дав підзаголовок «бувальщина» Костылин – персонаж другорядний. Його образ введений для порівняння з головним героєм – Жиліним.

Події, описані в творі, відбуваються у літню пору на Кавказі, під час війни. У віддаленій фортеці знаходиться російський гарнізон. Вільно переміщатися по дорогах можна навіть вдень – татари або вб’ють, або в полон відведуть. Двічі в тиждень між фортецями проходили загони солдатів, під охороною яких і пересувався інший люд. З одним із таких загонів виїхав одного разу і Костылин.

Костылин – офіцер російської армії. Разом з Жиліним він поїхав вперед від залежалого загону. Статура у Костылина повне, він червоний від спеки, і йому хочеться чекати загін. До того ж у нього є рушниця, і він верхи на коні – у випадку погоні сподівається врятуватися. Коли ж дійсно поруч опинилися вороги – чоловік тридцять татар проти двох офіцерів – він кинувся навтьоки, навіть не думаючи допомогти потрапив у біду товаришеві, Жиліну.

Жиліна татари зловили, але він спершу сподівався, що хоч Костылин врятувався. Зустрілися вони вже в полоні. Виявилося, що кінь під Костылиным зупинилася, а рушниця дала осічку. Так і він потрапив у полон – босий і обірваний. Він не став перечити татарам, як Жилін, а одразу написав листа додому, щоб прислали викуп – п’ять тисяч рублів. Костылин зовсім упав духом, а Жилін не злякався, зумів наполягти, щоб їх з товаришем годували, одяг дали, тримали разом (так хоч веселіше), і колодки з ніг на ніч знімали.

У полоні Костылин тільки рахував дні – чекав, коли його звільнять, і спав. А Жилін не байдикував, зарекомендував себе майстром на всі руки, і навіть доктором. Йому дозволяли ходити по аулу, і він намагався розвідати дорогу додому, готувався до втечі. Коли з’ясував, куди бігти – Костылин відмовився: мовляв, і дороги не знаємо, і за ніч не дійдемо. Але все-таки умовив його Жилін – бігли вночі. Костылин швидко став відставати, все йшов і охав, а потім і зовсім знесилів. Тільки його Жилін не кинув – товариша в біді він не міг залишити, хоча поодинці давно б пішов до своїх: на собі товстуни Костылина поволік. Татари помітили, зловили, забили в колодки і кинули в яму.

Дивіться також:  Аналіз сцени Обід на честь Багратіона в романі Війна і Світ твір

Жилін зумів умовити хазяйську дочку Діну допомогти йому втекти, і з величезними труднощами дістався до своїх. А Костылин з ним не пішов, смалодушнічал – його тільки через місяць викупили за п’ять тисяч, і привезли ледь живого.

Костылин з самого початку показав себе спершу самовпевненим боягузом і малодушним людиною. Він кинув у біді товариша, навіть не намагаючись йому допомогти. Потрапивши у полон, він з готовністю написав додому з проханням надіслати викуп, хоча його товариш, шкодуючи небагату мати, заздалегідь не розраховував на викуп. Великий, сильний чоловік, Костылин підвів свого соратника під час втечі, не зміг пересилити себе і по суті, виявив себе і товариша татарам. Він відмовився від другого втечі, навіть розуміючи, що вижити в полоні майже немає шансів.

Автор до Костылину ставиться з несхваленням, явно підкреслюючи слабкість його духу. Значення цього персонажа підкреслює мужність, кмітливість, силу духу головного героя – Жиліна. Адже, по суті, «кавказьких бранців» виявилося двоє, але один подолав труднощі і втік, а другий добровільно залишився в полоні.

Твір Костылин у творі Кавказький бранець

Костылин – це один з двох головних героїв оповідання Лева Миколайовича Толстого «Кавказький бранець». Він офіцер, якого разом з його новим товаришем Жиліним взяли в полон татари. Костылин протилежний йому, як і за характером, так і за зовнішнім виглядом. Зовні це великий, незграбний, високий, огрядний і неповороткий чоловік. У нього слабке здоров’я.

Одного разу Костылину дали відпустку. Він поїхав додому. По дорозі він познайомився з Жиліним, який теж збирався відпочивати. У зв’язку з тим, що дороги не безпечні, було вирішено їхати разом. Раптом на них напали татари. Вони хотіли взяти їх у полон, а потім вимагати викуп в досить значних розмірах. Жилін сказав Костылину стріляти. Він виявився боягузом. Костылин зрадив свого нового товариша і пустився в бегстство. Це йому, звичайно, не вдалося, у татар були коні. Жиліна пов’язали, Костылина наздогнали і теж знешкодили. Обох кинули в аул.

Поки Костылин разом з Жиліним сиділи в полоні, зрадник не захотів показувати себе з хорошої сторони. Татари наказали полоненим писати лист про викуп. Костылин відразу здався і написав лист. Говорив, що сім’я у нього багата, п’ять тисяч знайдуть. Жилін ж сказав, щоб їх нагодували і тільки після цього він напише лист. Адресу він вказав невірний, щоб не дійшло. Він придумував план втечі. На щастя втеча вдалася. Костылин вирішив бігти разом з ним. Але, до большущему жаль, тут він теж не показав свою мужність і силу волі. Він весь час твердив, що у нього сильно болять ноги, йому сильно взуття натирає. У підсумку Жиліну довелося нести його на собі, в слідстві чого їх помітив татарин і повернув їх в аул. Костылин був песимістом, так як не вірив у те, що можна втекти.

Дивіться також:  Граф Ілля Ростова в романі Толстого Війна і мир образ і характеристика

По вчинкам даного персонажа можна зрозуміти, що він людина дуже ненадійний. Костылин не вміє терпіти, у нього немає сили волі. Ще він боягуз. Костылин не звик до труднощів із-за того, що був занадто тендітним паном. Він не вміє самостійно приймати важливі рішення. Його прізвище (Костылин) походить від слова «милиця». Тобто опора для людей, у яких проблеми з ногами. Мабуть автор натякає таким чином або на те, що в офіцера теж проблеми з ногами, або на те, що він повинен бути опорою для людини, що на нього можна покластися. Але на жаль перший варіант буде підходити даного персонажу.

Другий раз боягузливий офіцер бігти не захотів. Він волів смирно сидіти і чекати викуп. Жиліну вдалося втекти, а за Костылиным викуп прийшов через місяць. Його забрали ледве живим. Він був дуже змучений.

Варіант 3

В оповіданні «Кавказький бранець» автор описав часів кавказької війни. Одним з основних персонажів книги є Костылин.

Костылин – це офіцер радянського союзу і один Жиліна. Він довго служив на благо народу і перед початком Кавказької битви вийшов у відпустку. Вирішивши відпочити на курорті, Костылин вийшов в шлях. По дорозі він познайомився з Жиліним, і вони вирішили поїхати разом. Костылин був повною протилежністю новому другові Костылину. Зовні офіцер був великим і незграбним чоловіком високого зросту. При цьому він не відрізнявся худобою і мав слабке здоров’я.

По дорозі на Жиліна і Костылина напали татари. Костылин був боягузливим і не зміг застрелити татарів. Через боязкість першим в полон потрапив Жилін. Костилину не вдалося далеко втекти, і він потрапив у полон разом з товаришем. Потрапивши в полон, офіцер також показав своє боягузтво. Він робив все, що скажуть йому татари. За їх наказом він написав листа родичам, щоб ті заплатили за нього викуп у 5000 золотих монет. При цьому він видав усі накопичення і майно сім’ї. А Жилін зажадав, щоб їх нагодували і після цього він написав листа. Щоб збити ворогів з пантелику, він вказав неправильну адресу родичів.

Дивіться також:  Характеристика і образ Діни в оповіданні Кавказький бранець Толстого твір

Перебуваючи в полоні, офіцер з нетерпінням чекав, коли вийде на свободу. Весь свій вільний час він тільки й робив, що спав. А Жилін показав свої найкращі якості і став майстром, одночасно лікарем у таборі. Йому дозволяли вільно розгулювати по табору. Він ввів запису і шукав шляхи втечі. Після довгого пошуку він знайшов спосіб втекти. А Костилин придумав кілька причин не збігати, і повністю відмовився йти з табору.

Їм вийшло втекти. Тут Костылин показав себе не з кращого боку. Щоб втекти подалі їм довелося постійно йти. А Костылин був песимістом і постійно скаржився, що у нього болять ноги. З песимістичним настроєм він твердив, що взуття натирає мозолі. Щоб врятувати товариша Жилін потягнув його на себе. Так їх помітив татарин, і вони повернулися назад у табір.

Вчинки Костылина описують його як ненадійного людини, на якого не можна покластися. У офіцера була відсутня сила волі, він не міг терпіти труднощі. При цьому він був дуже боязким людиною. Він народився в багатій родині. Костылина завжди опікувалися, і він не звик відчувати труднощі. За своє життя він ніколи не брав на себе відповідальність. При цьому він боявся приймати важливі рішення від свого імені.

Назвавши його Костылиным, автор хотів, щоб герой став опорою для простого народу і зміг допомагати всім. Після посилення заходів, Костылин відмовився бігти і залишився в таборі. А Жилін зміг подружитися з дочкою господаря, яка допомогла йому втекти. А Костылин залишився в таборі ще на місяць. Через місяць його родичі заплатили за нього викуп і привезли офіцера додому в поганому стані.