Одним з другорядних персонажів твору є Ганна Павлівна Шерер, представлена письменником в образі власниці модного у великосвітських колах петербурзького салону.
Ганна Павлівна описується в романі у вигляді наближеною до імператорського двору фрейліни, жінки у віці сорока років, відрізняється хорошою освітою і володіє досконало знанням французької мови. Незважаючи на це, Анна Шерер не має блискучого розуму і схильна, як і всі придворні дами, до інтриг і різного роду пліток, проте якоюсь мірою спритна, мила, відрізняється поверхневої логікою і світським почуттям гумору.
Салон Шерер є одним з найбільш відвідуваних у столиці закладів, у якому прийнято обговорення політичних новин в країні, а також різних цікавих подій світського суспільства. Завдяки природній тактовності і гостинності Ганни Павлівни, гості салону поважають милу господиню і прагнуть частіше відвідувати її заклад.
Шерер характеризується письменником як цинічна, лицемірна жінка, яка не має своїх власних поглядів і наступна лише данини швидкоплинної моди. Відвідувачів свого салону Ганна Павлівна розглядає в якості чергового цікавого «страви», демонструючи поверхневі, награні почуття і відсутність живої щирої природної бесіди. Створивши в очах оточуючих уявлення про себе як справжню патріотку вітчизни, Шерер спритно і з великим ентузіазмом маніпулює гостями свого салону.
В період бойових битв на Бородінському полі в салоні Шерер ведуться псевдопатріотичні бесіди, участь в яких приймають головні пліткарі столиці. Ганна Павлівна на правах господині салону маскує брудні новини під маскою пристойних слів, намагаючись виглядати ідеалом тактовного і гарного виховання, демонструючи показну вірність і відданість країні і імператору. Беручи участь у салонних розмовах, Шерер відрізняється світським базіканням, лицемірними словами про любов до рідної землі, висловленими з використанням витонченої французької мови, що явно свідчить про те, що в разі перемоги французької армії і захоплення Москви, в салоні Ганни Павлівни Шерер не передбачається ніяких змін, крім тематики бесід, налаштованих вже на зовсім інший лад.
Використовуючи образ Анни Павлівни Шерер у романі-епопеї, серед інших численних героїв твору, письменник на прикладі великосвітської левиці зображує моральне обличчя справжніх представників аристократичної знаті періоду початку дев’ятнадцятого століття.
