Твори Льва Миколайовича Толстова знайомі нам ще зі шкільних часів. Особливе враження на душі після прочитання залишає повість Дитинство, яке є частиною його великого роману і написана в 1952 році. Ця повість уособлює певний етап життя героя.
Особливе місце в обґрунтуванні характеру головного героя і невід’ємною частиною життя є мати Николеньки Іртеньєва, так як чистота душі і вчинків матері завжди впливають на становлення людини як особистості. Вона впродовж всього життєвого періоду є опорою і стимулом для досягнення поставлених цілей. Всі спогади про матір автор представляє в самих ніжних і щирих почуттях.
Головний герой Николенька згадує свою матір з величезною любов’ю і трепетом. Голос ласкавий і проникає у серце. Погляд завжди ніжний і з любов’ю дивиться в життя. Тільки руки мами самі міцні і тримають руку дитини по всьому шляху початку його життя. У цій главі Толстой показує наскільки може бути сильною материнська любов і взагалі яка повинна бути мама.
Весь образ матінки дуже ніжний і чутливий. Перед нами любляча мати, яка відображає саму матір нашого письменника княжна Наталія Миколаївна. За творами Толстого ми розуміємо, що вона була як ангел з чистою посмішкою і щирими очима. Щоранку Николенька спускався, щоб привітатися зі своєю матір’ю, адже для нього не було більш доброго і коханої людини в усьому світі. Свого батька хлопчик теж любив і при цьому він був авторитетом і людиною для наслідування. Мати Николеньки була чуйною і завжди допомагала нужденним. Її улюбленими заняттями, крім виховання, була гра на роялі і вишивала чудові полотна. Сімейне життя не була такою щасливою як нам здається, так як її шлюб був нещасливий. Вона прощала чоловіка у всіх провини, тому що любила його.
Наскільки б не була матінка чистим і щирою людиною, життя з нею обходиться важко. Коли Николеньке виповнюється десять років вона хворіє і помирає в тяжких муках. Після такого потрясіння Николенька дорослішає за один день, адже втрата рідної людини відразу закінчується дитинство. На всі протягом життя він з величезною вдячністю і любов згадує свою матір. Пам’ятає її голос, очі і міцні душевні обійми. Такий образ матері змушує нас посміхатися, адже діти таких матерів у житті досягають багато чого, тому будучи матір’ю і батьком не варто забувати про своїх людських якостях.
Твір Мати у повісті Дитинство
Для більшості людей мама – це самий дорогий і коханий чоловік. Тільки мати здатна дарувати своєму дитя щиру, непідкупну, справжню любов. Образ матері в безсмертної повісті «Дитинство» – це яскравий приклад справжньої любові жінки до своєї дитини.
Л. Н.Толстой змальовує ідеальний образ матері, яка душі не чує в своєму чаді. Центральний персонаж твору — Николенька, згадує про маму тільки хороше. У пам’яті хлопчика мама постає доброї, любящяей, чуйною. Для героя час, проведений з мамою є самим світлим і яскравим періодом в житті. Голос мами – найприємніший з усіх, що він коли-небудь чув. Цей голос Николенька не переплутає ні з одним іншим і не почує більше ніде. Ласкавий погляд матері наповнений турботою і любов’ю, чудесні руки ніжні і приємні. Навіть у своїх сновиденьях герой з надзвичайною легкістю вгадував присутність мами: він впізнавав її з одного лише дотику, хапав за руку і міцно притискав її до своїх губ.
Мати називала Николеньку виключно «моя душечка», «мій ангел» та іншими, не менш приємними та лагідними словами. У будинку, де жили Николенька і його мама, часто бували гості, які довгий час розмовляли у вітальні. Хлопчик часто засинав під розмови, тоді мати, провівши гостей, підходила до свого дитя і потихеньку гладить по волоссю. Вона виливала всю свою любов і ніжність».
Автор підкреслює, що матері дуже хочелось, щоб у пам’яті своїх дітей вона залишилася самим коханою людиною. В одному з епізодів повісті Николенька в черговий раз визнається мамі в коханні, мати деякий час мовчить і потім каже синові, щоб він любив її вічно, навіть якщо її не буде в живих. Николенька часто звертається з молитвою до бога, в яких просить захисту для своїх рідних.
Мати намагалася, щоб її діти виросли різнобічними особистостями. Вона посприяла тому, щоб діти старанно вчилися, грали на фортепіано, багато читали, освоювали танцювальні па. Варто відзначити, що мати трепетно ставилася не тільки до своїх дітей, але і до няні своїх дітей, а також економці Наталії Савишне. Останній, за щирий і сумлінну працю мати дає вольну, що говорить про її справедливості і людяності.
Образ Наталії Миколаївни у творі Толстого «Дитинство» — це уособлення материнської любові, турботи і ніжності.
