Толстой написав багато чудових творів, але в число видатних входить «Війна і мир». Цей роман став класикою не тільки російської, але й світової літератури. Його вивчають у школах, університетах по всьому світу. У романі можна зустріти безліч героїв, які мають свою долю і характер. Один з яскравих героїв є Василь Курагин, причому виділяється все сімейство Курагиных.
Даний персонаж характеризується особливою схильністю або навіть тягою до підприємливості та наживи. Курагин зустрічається читачеві вже на початку роману. Князь впевнено вважає, що найголовніше-це становище в суспільстві, інше неважливо. Для нього статус це своєрідний капітал, який у жодному разі не можна витрачати просто так. Для досягнення тієї чи іншої мети Курагин готовий грати будь-яку роль, головне щоб це принесло свої плоди.
Толстой у своїй манері не застосовує детальний опис героя, а саме зовнішності. Автор описує те, що князь у мундирі, в панчохах і на ньому є зірки. Курагин дуже добре володіє французькою мовою. Герой відрізняється від багатьох персонажів роману своєю зарозумілістю, під час спілкування він показує свою перевагу, спілкуватися ліниво. Також Товстої помічає дуже цікаву рису у Курагина це якийсь інстинкт, князь відчуває багатих і поставлених людей. Ця риса допоможе йому стати ким він хоче, і досягти свого, адже йому подобатися знаходиться в оточенні людей, яких цікавить тільки вигода.
Толстой підносить Курагина як людини, який готовий піти на все заради досягнення своєї мети, мета рухає їм, а енергії на це у нього вдосталь. Князь прораховує кожен свій крок і думає наперед, часто, здається, що у Курагина немає слабких сторін, його не можна перемогти. Але, є одна слабкість у Курагина – його діти. Князю здається, що вони погано виховані, хоча стверджує, що витратив на їх виховання багато часу і сил, а в підсумку бажаного результату не отримав. Неможливо зрозуміти, яким чином такий чоловік, з безліччю негативних якостей міг дати нормальне виховання своїм дітям. По ходу всього роману, крім лицемірства і спраги наживи герой більше нічого хорошого не показує.
Можливо, коли помирав Безухов і князь з ним щиро розмовляв, багатьом здасться, що в Курагине все-таки є щось добре, але це не так. Курагин просто подумав про себе, а саме про те, що йому за шістдесят і можливо скоро і його черга.
