Твір про Марію Антонівну
Талант Миколи Васильовича Гоголя розкривати глибину характерів дивує досі. Ця яскравість і цілеспрямованість змушує змінюватися разом з героями повісті. Багато хто його твори є фундаментом російської літератури. Геніальність та унікальність його робіт змушує перечитувати твори багато разів.
У цьому творі, написане в 1835 році, ми бачимо два типових жіночих образу це дочка Марія і дружина городничого Ганна Андріївна. Вони жіночні і кокетливі. Основною їх метою життя є модні наряди і косметика. При першій зустрічі з лже-ревизоро Хлєстаковим і Марією ми бачимо, що її погляд спочатку падає на костюм молодої людини, а потім вже на обличчя. Марія Антонівна в цьому творі небагатослівна. Її образ і образ її матері Ганни Андріївни допомагає нам зрозуміти, як з допомогою лестощів і кумівства можна зробити кар’єру і збагатитися.
При спілкуванні з Хлєстаковим Марія постає перед нами в дещо новому світлі. Її промови дурні і незв’язні слова і нелогічні. Вона несамостійна і недосвідчена на відміну від своєї матері Ганни Андріївни, яка є певною протилежністю Марії. Хоча вона в загальному-то не дурна, хоча її невпевненість дозволяє нам подумати про зворотне. Вона начитана. У Марії Антонівни є своя точка зору і своє бачення світу із-за якого вона зі своєю матір’ю часто сперечається.
Для Марії при знайомстві з красенем Хлєстаковим головне було це вразити його, тому свій зовнішній вигляд і вбрання вона вибирає найкращі. Між матір’ю і дочкою, як ми бачимо, немає ніяких близьких родинних уз. Ганна Андріївна турбується тільки про своє щастя і вигоді, у неї відсутня материнська любов. Їй не особливо цікаві бажання Марії, так як особисті інтереси понад усе. При вигляді гарної партії в особі ревізора Хлестакова в її голові майнула план, як можна стати чином за вище. У той час вибір нареченого дуже сильно впливав не тільки на добробут дівчата, але і всієї родини. Дуже смішно і безглуздо дивись мати Марії, коли вона погоджується на шлюб навіть не з’ясувавши толком чин Хлестакова.
Для Марії ця заручини дуже трепетне і важлива подія, на відміну від її нареченого лже-ревізора. Вона чим то все одно схожа на свою матір, але менш активний і опрометчива. Своїм твором Микола Васильович Гоголь показав які люди бувають жадібними і не помічають брехні навколо себе, завжди сподіваючись на краще, а саме наскільки погана і смішна життя чиновників.
