Твір про Петрушку
Комедія Грибоєдова «Горі від розуму» наповнена різноманітними і яскравими образами, тут можна зустріти як справжніх негідників-конформістів, так і гордих кріпаків, начебто служниці Лізи, які відкидає залицяння заможних людей і самого Фамусова, віддаючи переваги буфетчику Петруші.
Достовірно не відомо, чи це Петруша, який служить ще й на посаді людини, який повинен записувати в щоденник усе справи Фамусова, але я думаю, що це один і той ж людина, тому що слуга Петрушка дійсно має не самої пересічної якостями для селян того часу. По-перше, він вміє писати і читати, тому й веде календарні записи для свого пана. Для селян того часу ці вміння були не просто рідкістю, а щось, що схоже навіть на диво, адже не багато господарів вчили своїх слуг чогось.
Незважаючи на те, що Петрушка — близький до Фамусову слуга, він зовсім не охоплений тим потягом до моді, як все товариство Фамусова. Петя неохайно одягається, у нього завжди дірка на лікті. З того, що Засланні йому в якійсь мірі довіряє, адже всі записи з щоденника Засланні обговорює з Петром, розповідає йому причини походів в те чи інше місце, міркує вголос, з яким налаштований він туди піде, можна зробити висновок, що Петро навіть в якійсь мірі любимо своїм паном. Звичайно, все це відбувається в наказовому тоні, Петро — ніякий не друг Фамусова, він його грамотний слуга, який не сперечається з паном, судячи з того, як він мовчить, перебуваючи поруч з Фамусовим і вислуховуючи його міркування.
Грибоєдов не наділив цього слугу сильними, яскравими і запам’ятовуються якостями, він і з’являється в комедії всього кілька разів, але з того, що є, можна зробити висновок про те, що Петро служив автору інструментом, за допомогою якого той показав, що не всі слуги однакові в будинку Фамусова, що є і грамотні люди, які заслуговують і більш високого місця у суспільстві, бути може, навіть заслуговують бути радниками Фамусова, тому що розуму вони не були позбавлені, і в свої молоді роки вже вміли багато чого з того, чого не вміли інші.
Для самого господаря будинку Петрушка ж служить таким милим другом, якому можна поскаржитися на те, як завантажений графік, як йому хочеться чи не хочеться йти на різні заходи і на всяке інше, що значилося в щоденнику Фамусова. Якщо уявити, що фортечна Ліза таки закохана саме цього Петрушу, то і тут читач розуміє, адже Петро — простий, незіпсована і грамотний слуга, він хоч і представлений нейтральним персонажем, але він набагато позитивніше, ніж Засланні або Молчалін.
