Твір про Роланда
«Пісня про Роланда» була написана на честь одного з хрестових походів. Автор в основному використовував реальні факти, але все ж реальність багато в чому розходиться з подіями в поемі. Незважаючи на неосвіченість тих часів, твір у невідомого автора вийшло грамотним і стало національним надбанням.
У творі герої не діляться на хороших і поганих. У кожного є як позитивні, так і негативні якості, у кожного персонажа формується система цінностей.
«Пісня про Роланда» ділиться на 3 частини, де одним з головних героїв є сам Роланд. Він – втілення васальної вірності. До самої смерті залишається вірним Франції, короля і народу. Його лицарський ідеал явно проявляється в сцені загибелі, коли Роланд лягає головою у бік ворога, згадавши перед цим рідну країну, за яку він бореться. До Роланду навіть є посланник Бога, архангел Гавриїл. Лицар простягає їй рукавичку на знак вірності і відданості Богу.
Роланду характерні такі риси характеру, як гарячковість і нерозумність. Він відмовляється від допомоги Олів’є, коли той говорить, що потрібно кликати на допомогу військо. Роланд вважає це ганьбою для себе. 3 рази Олів’є повторює своє прохання, 3 рази Роланд відмовляє йому. А потім вже стає пізно. Всі гинуть. Роланду чужі егоїзм, жорстокість та жадібність. У ньому присутня спрага подвигу, сліпа у віра в правоту своєї справи.
Лицар релігійний. Релігійними мотивами наповнена вся поема. Автор прославляє християнство. Роланд навіть вигукує над трупом одного з ворогів «Друзі, за нами Бог! Вперед!».
Що стосується характеру Роланда, то він безрозсудно хоробрий, він не замислюється про наслідки своїх вчинків і слів. Його гордість іноді перетворюється в впертість, яка потім призводить до невозвратимым наслідків. Він не роздумуючи готовий пожертвувати собою заради «милої Франції», короля Карла і французького народу.
Роланду протиставляється Ганелон, якому важливіше власна вигода. На першому місці у хороброго лицаря родичі, потім Франція і християни. У Ганелона ж все зовсім по-іншому. На першому місці у нього «я», він більше піклується про свою долю, потім він вже буде думати про народ.
Таким чином, як самій поемі, так і Роланду характерна безоглядна віра в короля, відданість релігії, відданість рідній країні. Сам Роланд – втілює васальну вірність. Він є ідеалом лицарської доблесті.
