Сергій Сергійович Паратов – один із центральних образів у п’єсі А. Н. Островського «Безприданниця». Людина яскравий, сильний, багатий, впевнений у собі, Сергій Паратов завжди і скрізь був центром уваги. Цей тридцятирічний пан, багатий судновласник, володар ефектної зовнішності, міг вже одним своїм виглядом і тугим гаманцем підкорювати жіночі серця. Але ж він володів і іншими безсумнівними перевагами, які так приваблювали Ларису Огудалову.
Перша поява Паратова видає в ньому людини, стежить за своєю зовнішністю, розуміє, що «зустрічають по одягу». Тримається він чинно, благородно, з гідністю, проте, без зарозумілості. Сергій Сергійович може собі дозволити на рівних поспілкуватися зі слугою або господарем кав’ярні, щедро заплатити людям нижчого стану за надані йому послуги.
Паратов – баляндрасник і веселун, любить проводити час у безтурботним компанії, з вином і циганами. Взагалі, він любить гарно жити, не шкодуючи для цього грошей. Зовнішній блиск його особистості засліпив скромну дівчину Ларису, втомлену від сірості й убогості свого напівжебрацького існування, ретельно, але все менш успішно прихованого від сторонніх очей. Закоханість і недосвідченість завадили Ларисі за зовнішнім блиском розгледіти небезпечного хижака, ховала до пори до часу свою натуру. Тільки віра в диво змусила її сподіватися, що цей сліпучий пан одружується на ній, сірої мишки, з причини великої і гарячої любові. Де було знати цій дівчинці, що всі, без винятку, люди для Паратова – лише іграшки або засоби для досягнення його цілей. А головна його мета – багатство будь-якою ціною.
Сергій Сергійович цінує свободу особистості, але тільки своєї особистості. Він розуміє – тільки гроші можуть дати цю свободу. І прагне до них усією душею, використовуючи будь-які засоби. За його власним визнанням, Паратов готовий продати все, що принесе йому прибуток, не відчуваючи при цьому ні найменшого почуття жалості. Можна не сумніватися, що продасть він не тільки все, але і всіх. Не стане винятком з цього правила і гаряче любила його Лариса, єдина з усіх людей, що знали Паратова, не підозрюючи про цю рису його натури. Кидається напередодні власного весілля з Карандышевым в обійми Паратова, дівчина не знає, що її любов всього лише тішить самолюбство пана, лестить його марнославству. Паратов холоднокровно губить її, штовхнувши на слизький шлях утриманки. Він і не думав одружитися на ній, будучи зарученим з багатою спадкоємицею золотих копалень, що рятувало його від банкрутства.
Таким чином, справжнім, хоч і непрямим винуватцем загибелі Лариси є саме Паратов – безжальний, цинічний хижак, який грає чужими долями, як кішка з мишею.
Твір про Сергія Сергійовича Паратова
Олександр Миколайович Островський подарував всьому світу Сергія Сергійовича Паратова, який є одним з головних персонажів відомої п’єси «Безприданниця», написаної 29 жовтня 1878 року.
Паратов – дворянин середніх років, який має високе соціальне і матеріальне становище, яке він майже повністю втратив. Зовнішність його була оповита загадковим серпанком: він був одягнений в чорний сюртук і білий кашкет, носив велику дорожню сумку на плечі. Напевно, саме улюблене заняття героя – трата грошей, яка обумовлює його звичку вести веселе і безтурботне життя, не дивлячись ні на які обставини.
Паратов – часто жахлива людина, що виявляє його безсердечність і безжалісність до оточуючих його людям, які проявляють певну обережність і апатію по відношенню до нього.
Виходячи з якостей героя, можна з упевненістю сказати, що Паратов не відчуває особливих внутрішніх переживань, йому наплювати на думку інших людей. Островський само не достатньо холодний до героя, що виражається в репліках між іншими персонажами, адже вони не мають до нього теплих почуттів, навпаки, у товариства складено не найкращу думку про героя.
Сергій ніколи не соромиться у виразах і завжди каже те, що думає. Саме тому трапляються такі моменти, коли він переходить всі межі і здійснює немислимі і безрозсудні вчинки, які мають досить трагічні наслідки, які можуть зруйнувати долі інших, ні в чому не винних людей. Підлість, безбожність, гординя, легковажність: всі ці якості уособлюють особистість нашого головного героя, які розкриваються на протязі всього твору.
Таким чином, Паратов не є прикладом для наслідування і, швидше за все, він був задуманий як антигерой. Його вчинки так і разять нелюдськістю, яка проявляється в його повсякденному житті. Обмани і афери супроводжують його характеру протягом всієї п’єси. Саме тому моє ставлення до цього героя ніколи не зміниться, адже неможливо навіть спробувати виправдати того, хто не має ні краплі людського.
