Варіант 2
Головним антагоністом професора Преображенського в повісті М А Булгакова «Собаче серце» є хтось Швондер, керуючий жилтовариществом будинку, де проживає вчений. Їх взаємне неприйняття йде по наростаючій. Описуючи стосунки Швондера і Преображенського, автор приходить до глибокого соціального узагальнення про неможливість мирного співіснування інтелігенції з переможцем пролетаріатом, розуму і делікатність з невіглаством і хамством.
Швондер є яскравою ілюстрацією висловлювання Томаса Карлейля про те, що «всяку революцію задумують романтики, здійснюють фанатики, а користуються її плодами пропащі негідники». Швондер поєднує в собі риси як фанатика, так і негідника. Час дії повісті дозволяє припустити, що він брав активну участь у революційних подіях. Він взагалі людина активна і діяльна. Начитавшись книжок, написаних класиками марксизму, Швондер повірив у них, як у Святе письмо і фанатично пропагує ці ідеї всім, включаючи новоявленого мешканця громадянина Шарикова.
Участь Швондера в революції принесло для нього плоди, якими він вже почав активно користуватися. Ставши керуючим жилтовариства, він відразу почав встановлювати свої порядки. Як відомо, чим менше начальник, тим більше в ньому амбіцій і самодурства. І нехай у під’їзді зникли вазони з квітами і килими, наплевано, брудно і немає електрики. Зате вечорами члени жилтовариства співають революційні пісні.
У Швондера дуже розвинене класове чуття. Він безпомилково визначає професора Преображенському класового ворога. Професор не любить пролетаріат, а Швондер в особі професора ненавидить всю інтелігенцію. Він змушений терпіти Преображенського на своїй території, тому що влада заборонила йому чіпати вченого з світовим ім’ям. Але це не заважає Швондеру турбувати професора різними дрібними капостями.
Найбільше Швондера обурює, що вчений займає цілих сім (!) кімнат. Спроба потіснити професора зазнала невдачі, але Швондер від своїх планів не відмовився. Поява у квартирі професора Шарикова довелося як не можна більш до речі. Наполягаючи на прописку Шарикова, Швондер намагається хоча б у такий спосіб потіснити професора. Забиваючи голову колишнього пса пропагандистським идейками, шляхом словесної демагогії налаштовуючи його проти свого «творця», Швондер отримує в особі Шарикова надійного союзника у боротьбі з Преображенським. Той факт, що Кульок вирішує донести на професора, говорить про те, що «учитель» Швондер явно досяг успіху в справі виховання «нової» людини.
В повісті чітко помітно негативне ставлення автора до цього персонажа, яке природним чином передається читачам.
