Варіант 4
У поемі Н. В. Гоголя «Мертві душі» перед читачами постає ціла галерея яскравих гротескних образів російських поміщиків, безжально осміяних силою великого сатиричного таланту письменника. Одним з таких персонажів, яких відвідав Павло Іванович Чичиков, став поміщик Михайло Семенович Собакевич.
Описуючи зовнішність Собакевича, автор порівнює його з ведмедем. Великий, огрядний, дебелий, незграбний, він нагадує цього звіра і обличчям, і вдачею, і незвичайною силою. Манера пересуватися теж була ведмежою – Собакевич примудрявся постійно наступаючи всім на ноги. Навіть ім’я у нього відповідна – Михайло. Характеризуючи зовнішність цього героя, Гоголь зазначає, що він з тих, про кого кажуть, що він «не гаразд скроєний, та міцно зшитий». Те ж саме можна сказати і про речі, що оточують Собакевича. Його житло нагадує барліг, обставлену нескладною, але міцною, добротними меблями.
Таке ж враження незграбності і добротної фортеці залишає господарство Собакевича. Його будинок, господарські будівлі, хати селян – все говорить про те, що Собакевич – добрий господар. Він вміє знаходити з селянами спільну мову, знає про їхні проблеми і потреби. Тільки все це йде у нього не від доброти душевної. Михайло Семенович розумний і чудово розуміє, що чим кращі умови він створить своїм кріпакам, тим краще вони будуть працювати і тим більший дохід він може з цього отримати. Ну а гроші йому потрібні для задоволення своїх плотських потреб, головна з яких – любов до ситної їжі. Собакевич не тільки любить і вміє поїсти сам, він, як хлібосольний господар, щедро пригощає своїх гостей, ніж мав можливість переконатися Павло Іванович.
Про те, що Собакевич далеко не дурний, говорить той факт, що він, єдиний з усіх поміщиків, відразу зрозумів наміри Чичикова і заломив за мертві душі непомірну ціну, як за живих людей. Складаючи список мертвих кріпаків, Собакевич докладно описував їх характер, вміння, звички, що ще раз підтверджує – Михайло Семенович дбайливий господар, добре знає справу, якою він займається.
Як відомо, всі прізвища персонажів у поемі Гоголя – «говорять». Про що ж говорить нам прізвище Собакевич? Про те, що персонаж цей брутальний, вічно всім незадоволений і схильний лаяти міських чиновників, називаючи їх «розбійниками», «шахраями» і «христопродавцами». Серед них одного прокурора він вважав порядною людиною, так і той, на його думку, був свинею. Втім, тут, мабуть, з Михайлом Семеновичем важко не погодитися.
9 клас
