Твір на тему Стара Ізергіль
Прочитавши розповідь Горького «Стара Ізергіль» багато можуть зіткнутися з почуттям неоднозначності: жалість і якесь засудження за повторення помилок, які викликає головна героїня, змушують задуматися про глибокому змісті твору. Часом нерозумні, егоцентричні і необдумані вчинки Ізергіль згубно впливали на всі її закоханості, залишаючи при цьому головну героїню наодинці з її бідою. Одвічне питання в долі Ізергіль і право вибору ким бути і кого любити завжди вирішувалося на користь своїх власних інтересів, тим самим пригнічуючи і калічачи долі невинних людей. Її бажання вічної пристрасті і почуттів вбило в ній особистісний ріст, розвиток потенціалу та можливість бути кимось більшим, ніж просто предмет зітхання.
Головна героїня оповідання Максима Горького показує поколінням будь-якого віку, що душа і бажання не старіють. В будь-якому віці має місце бути і пристрасть, і хіть, і бажання відчувати власну перевагу. Саме образ Ізергіль у віці 40-ка років, оповитий проступаючої сивиною, відсутністю колишньої шарму і тяготами прожитих років, дозволяють читачеві відчути всі почуття жінки. Від її іскрометного погляду і посмішки не залишилося й сліду, ніс придбав гачкуватий форму, спина з кожним днем все нижче опускала Ізергіль до землі, а саме тому героїня все більше і більше боїться самотності. Розуміючи свою недосконалість, героїня кидається у вир з головою і руйнує тим самим життя невинних людей. Всі її любовні історії мають кардинально різні сюжети і різних героїв, проте фінал кожної однаковий.
Однак є щось в Ізергіль як і раніше вабить. Її віра у високі ідеали, світлі почуття і стійкість духу оточуючих людей завжди приводила її до порядною і світлим людям, які віддавали все почуття привабливою і чарівною жінкою. Питання лише в тому, наскільки сильні і бажані були ці моменти для самої героїні. Її романи могли тривати тиждень, а могли і пів року, але вся суть і одночасно абсурдність ситуації полягала в тому, що Ізергіль відчувала сильні почуття до всіх своїм обранцям, навіть якщо після стосунків могла власними силами привести коханого до смерті або нескінченним стражданням. Захід свого життя Ізергіль проводить за розповідями про своїх романах людям, яким полюбилася суперечлива і іноді дивна бабуся.
Власноруч створена трагедія в любові, яка переслідує Ізергіль протягом всього її життя, руйнує долі інших людей, тим самим змушуючи читача задуматися про нашої власної ролі в існуванні оточуючих.
