Одним з головних героїв п’єси Островського є Тихон, чоловік Катерини. Можна сказати, що його ім’я говорить саме за себе. Тихон людина скромна, практично не говорить. На жаль, він не має власної думки. Його життя повністю підпорядкована його матері Кабанихе. Тихон надто поступливий, поперек слова не може сказати своїй матінці.
Проблема чоловіка в тому, що через свою недалекість він не може розгледіти натуру своєї дружини. Катерина, за своїм характером, він енергійна, пристрасна і волелюбна особистість. Тихон ніяк не може зрозуміти дружину, розібратися в ній. У чоловіка є згубна звичка, а саме пияцтво. Товариша по чарці він знаходив в особі сусіда і коли їде в Москву по роботі.
Тихона можна назвати бесхребетным, не мають індивідуальності. Швидше за все, головною причиною стало пригнічення його матері. На превеликий жаль, саме через матір і її тиранії, Тихон ніколи не намагався жити власним розумом.
Тихон дуже інфантильний, він ніколи не захищав свою дружину. Катерина постійно терпіла знущання Кабанихи і її нападки. Єдине, чим міг допомогти Тихон, на його думку, радою. Не слухати цю женину і пропускати все повз вуха.
Таке безладне поведінка чоловіка штовхає Катерину на зраду. Її вибір падає на Бориса – повну протилежність її чоловіка. Борис – міський піжон. Катерина готова заради нього на все, на самий розпачливий крок – кинути все і помчати з ним. На жаль, Борис, як і Тихін, такий же безхребетний і не може її захистити.
Коли Тихон дізнався про зраду, він не повівся, як ревнивий дурень. Немає. Нічого подібного і близького не було. Він спокійно поставився і ніяк не відреагував. Тут свою роль знову зіграла його мати. Він готовий був пробачити дружину, але мати була категорично проти.
Тихону шкода кохану. Він бачить, як вона страждає, на ній немає особи, ходить похмуріше хмари. На жаль, на дії не вирішується, він просто не здатний їх прийняти в силу свого характеру.
На жаль, тільки після смерті Катерини він зважується на вчинок. На маленький бунт такого ж невеликого людини. Нарешті він зміг висловити все Кабанихе, звинувативши її в тиранії. Лише в кінці твору, читач помічає, що Тихон здатний відчувати й говорити. Що він – людина, а не жалюгідну подобу матері-тирана.
Швидше за все, це просто тимчасовий бунт, гроза. Коли це стихійне явище вщухне, все буде як і раніше і Тихон стане колишнім.
Твір про Тихона
У п’єсі Островського під назвою “Гроза” Тихон зіграв ключову роль. Тихіше води, нижче трави – в цьому весь Тихон.
Тихон Іванович Кабанів – доводиться сином Кабанихи. Це багата і злобна купчиха на ім’я Марфа Гнатівна. У Тихона є сестра Варвара. Так само він одружився на молодій дівчині – Катерині. Тихон страждає від постійних закидів і принижень з боку своєї матері, з-за цього він став безхарактерним, несамостійним, але в рідкісних випадках здатний на короткий бунт. Спроби догодити своєї матінки ведуть свої коріння з його страху до неї. Тихон дурна людина, його вік не оголошується в п’єсі, але швидше за все він вже не молодий.
Життя з мамою для нього мука і страждання, але що б звільнитися від неї – не бажає нічого зробити і поміняти в своєму житті. Коли він їхав у справах і був не в області видимості Кабанихи – постійно ходив напиватися. Тихон м’яка людина, сам він не став би бити свою дружину Катерину, але з наказом матері він робить це. Хоч, за словами Тихона, він любить маму і дружину, за другу він ніколи не намагався заступитися. Дружині говорив – не звертай уваги на Марту, але й суперечити їй не потрібно.
У всіх негараздах Тихон звинувачує Кабаниху, але буде терпіти її і приниження, що вона несе з собою, він так і буде в усьому з нею погоджуватися. Його думка про те, що не потрібно дотримуватися усіх застарілих правил – дуже гарне, але у нього не вистачає сил та волі, що б відстоювати свою думку і точку зору. Швидше за все, Тихон став таким через сильного впливу з боку матері, але його сестра абсолютно інша і не схожа на нього.
Слабкий характер цього героя губить життя молодої жінки Катерини, він звинувачує у цьому свою матір. Сам же не розуміє, що він причетний до її смерті, адже його безвольность і бездіяльність призвели до цієї трагедії. З загибеллю Катерини загинув і сенс життя для Тихона, він любив її і відчував лише теплі почуття до неї.
Тихон не негативний персонаж, хоч і частково з його вини, а саме із-за бездіяльності і слабкого характеру загинула його дружина. Після її смерті він наважився і висловив явний протест проти своєї матері – Кабанихи, адже він зрозумів, що йому нічого втрачати і зважився на такий, раніше нездійсненний крок.
