Саме ця п’єса стала останньою, яку зміг закінчити письменник. У цьому твір він показав читачеві всю правду про панів, і що насправді вони з себе представляють. Головний один позитивний герой п’єси Вишневий сад, адже тільки він намагався напоумити всіх мешканців цього будинку. На жаль, нічого не вийшло. Одна з головних героїнь, в останній роботі Чехова, прийомна дочка Раневської – Варя.
Після повіту своєї матері, вона прийняла всю роботу по господарству на себе, адже більше нікому це не потрібно було. Однак, як героїня не намагалася виправити важке становище сім’ї, все одно не вийшло. Незабаром господарі будинку повинні були вирішити долю свого будинку, і навіть загрожувало те, що його могли виставити на продаж.
На початку поеми, читачам розповідають, що Варя хотіла б піти в монастир і бути вірною Богові. Але із-за скрутного становища сім’ї, їй варто відмовитися від такої затії. Як і всі мешканці будинку чекають, і сподіватися на Раневську, адже її давно не було і варто чекати дива. Так як Вишневий сад їм дуже доріг, вони до останнього не хочуть продавати, особливо його. Саме він нагадує їм про їх минуле та про спогади дитинства, особливо Раневської.
Після того, як мати Вари, і її сестра приїхали, нічого не змінилося в кращий бік. Адже як стало відомо, за кордоном всі гроші, які у них були, вони витратили на всілякі розваги. Після того як сім’я взяла гроші в борг у Лопахина, мати Вари починає витрачати, як раніше і нічого поганого в цьому не бачить. Так само Варя дуже хвилювалися про такій важкій ситуації, і просить мати подумати, що ж вона робить і для чого все це. Адже можна ці гроші витратити на користь всього сімейства, зберегти свій маєток, але Раневська думає тільки про те, що вона бажає.
Найскладніше в цій ситуації, що Варя намагається якось запобігти втрату, але ніхто з її родичів не слухає її і все сподіватися на диво. На жаль, як і передбачалося нічого доброго не сталося без якихось зусиль.
В кінці розповіді з’ясовується, що її мати кидає і не залишає навіть гроші. Я вважаю, надалі їй буде складно в житті, так як без грошей їй доведеться добре попрацювати, щоб щось досягти в житті. Адже їй попався не легкий шлях, але вже у неї є навички економки. Але мені здається, в неї буде все дуже добре, і вона буде щаслива без своєї сім’ї, яка її не підтримувала в такій ситуації. Саме цей герой п’єси, показує читачам про сильний характер і про складне життя.
Твір Образ і характеристика Вари
П’єса А. П. Чехова «Вишневий сад» була закінчена автором у 1903 році. Вже в наступному 1904 році, після постановки п’єси на сцені, вона стала набувати популярність і широку популярність. Твір носить ліричний характер.
Одним з персонажів п’єси є прийомна дочка поміщиці Раневської Л. А. Дівчина двадцяти чотирьох років від роду, залишена прийомною матір’ю на господарстві, на час своєї відсутності. Поки Раневська була зі своєю дочкою Анною у Франції, Варя вела всі господарські справи в маєтку. Невміння її рідні економити і жити за коштами, призводить до того, що садиба Раневської повинна бути виставлена за борги на продаж.
Варвара Михайлівна дівчина скромна, стримана, віруюча. Серед її бажань є заповітне бажання відвідати святі місця. Розмірковує вона і про чернече життя. Всі її старання призвести фінансові справи Раневської в порядок зводяться до нуля. Любов Андріївна, навіть на грані повного розорення не здатна усвідомити масштаби втрати. Вона не здатна вести спосіб життя, відповідний розміру її гаманця.
Навіть гроші, взяті в борг у купця Лопахина, витікають з рук Раневської, як вода в пісок. Варя бачить всі це й не може ніяк вплинути на свою прийомну матір. Любов Андріївна не вміє і не бажає обмежувати себе. Вона буквально смітить грошима направо і наліво, абсолютно не думаючи про те, що маєток виставлено на продаж. Вишневий сад, який, нібито так доріг Раневської, може піти під вирубку. Але і цей факт не зупиняє людину, що не вміє в житті нічого іншого, як задовольняти свої бажання.
Варя переживає за долю маєтки і вишневого саду. Але змінити щось навколо вона просто не в силах. Одна-єдина з усієї рідні, вона переживала і прикладала всі свої сили, щоб змінити ситуацію.
У купця Лопахина були види на цю садибу. Він хотів, після придбання маєтку, вирубати сад і здавати ділянки в оренду дачникам. Між Лопахіним і Варею була симпатія. Але Лопахін так і не зважився зробити Варварі пропозицію вийти за нього заміж. А героїня не могла подолати природну скромність і нав’язати себе милого серцю людині.
Після продажу маєтку Варю чекає інший будинок, де їй належить працювати на господарів. Але це її не лякає. На відміну від вишневого саду, життя продовжується.
