Головним героєм комедії є пан Журден. Він багатий, але ось його рід його бентежить, йому огидно його походження. Журден має величезне бажання входити в коло вищого суспільства. Його думка з приводу того, що гроші вирішують все можна назвати помилковим. Журден впевнений у тому, що кошти вирішать питання любові, титулів, знань та інших питань. Головний герой безграмотний і не утворено. Тому люди лише роблять вигляд, що він розумний і освічений, насправді їм потрібні лише гроші. Журден дуже наївний і його вводять в оману практично всі люди. Йому лестять і говорять компліменти і на цьому тлі обманюють і вчителі та кравці.
Персонаж виглядає дуже смішно особливо в тих ситуаціях, коли виявляється його бажання перетворитися в аристократа. Автор комедії дає зрозуміти, що головний герой своїм прагненням спустошує душу свою від хороших задатків. Якщо взяти в загальному, то головний герой не дурень, йому вдалося скористатися грошима батька і до того ж помножити його. Так само Журдену вистачає інтелекту, щоб зрозуміти, що його обманюють учителя, вони дають йому неправильні істини. Істини дані йому вчителями, тільки сковують його і не дають розвиватися в правильному напрямку. Журден часто стає приводом для глузувань. Навіть його прислуга при його вигляді не в змозі стриматися, щоб не засмеются. Герой це помічає, але для нього це не важливо, адже у нього є мета, яка не тільки робить його посміховиськом, але і наражає на небезпеку оточуючих.
Для його оточення, яке ніяк не впливає на його майбутній, на його думку, успіх у вищому суспільстві, Журден стає небезпечним. Його дружина може потрапити під гарячу руку, і Журден починає її ображати і обманювати. Слуги також стають жертвами поганого поводження і принижень. Навіть дочка є лише етапом, який може допомогти Журдену домогтися свого. Щастя його дочки під великою небезпекою, але це не важливо, важливо отримати звання аристократа.
Автор п’єси при всій доброті та чуйності Журдена, все ж підносить його як грубого, цинічного та безграмотного людини. Звичайно, герой викликає сміх, але як же можна його зневажати за це? Автор в основному намагався висміяти аристократів. Яким би не був герой, він до останнього дотримується своєї лінії життя, він не змінює свої судження. У підсумку про Журдена можна сказати, що він занадто розбещений розкішним життям і йому нудно. Він займається зовсім непотрібним заняттям.
Твір про Журдена
Головним персонажем творіння «Міщанин у дворянство» є пан Журден. Журден – це найбагатший чоловік, який ретельно приховує своє походження. Його погане походження завадило йому потрапити в світське суспільство.
Герой вважав, що гроші правлять всім і на них можна придбати все, аж до любові і дворянського виховання. За свої гроші герой найняв численна кількість викладачів, які почали його вчити поведінки аристократів і певним наукам. Під час навчання герою вийшло викрити недоліки й неуцтво людей з вищого суспільства. Герой не володів особливими знаннями і тому він став жертвою шахраїв. Журдена обманювали все від простих викладачів до кравця.
Прагнення стати дворянином зробило з Журдена справжнє посміховисько. Автор показав, що завдяки пороків люди можуть забути про свої добрі задатки. Захоплення стали сенсом життя для героя. Журден мав особливим розумом, який допоміг йому примножити батьківське стан. Він знав, що кравець його обманює, і при цьому не став йому заперечувати. Оскільки герой сильно хотів стати аристократом. Також Журден знав, що вчителі не навчають його нічому. Тим не менш, бажання стати шляхтичем було сильніше його розуму.
Над Журденом всі сміялися. Його дружина намагалася відрадити чоловіка від задуму. Кравець Дорант прикидався іншому, хоча в душі ненавидів його. Герой став посміховиськом навіть перед своїми слугами. Причиною сміху був безглуздий наряд Журдена. Його прагнення пробитися в ряди дворян стає небезпечним для оточуючих людей. Він став обманювати і постійно принижувати дружину. Також став погано звертатися зі слугами. Він навіть вирішив пожертвувати щастям дочки заради того, щоб стати аристократом.
У творі автор описав Журдена як грубого і неосвіченої людини. Одночасно герой був наївним, щирим і добродушною людиною. Після вивчення певних наук герой почав висловлюватися прозою. Кожне його відкриття і дію викликало лише сміх. У п’єсі автор посміявся над аристократами і направив вістря сатири проти них. Незважаючи на сильне бажання потрапити у вище суспільство, Журден завжди залишався щирим людиною на відміну від Доримена і Доранта, які не мають совісті і честі. Журден є добрим і заможною людиною, який знайшов собі непотрібне захоплення.
